Насправді у Львові немає жодного нічного клубу в класичному значенні цього слова зі всіма необхідними атрибутами. Передовсім йдеться про великі танцмайданчики та шоу-програми, не кажучи вже про фейс-котролі та дрес-коди.
Для тих, хто не дуже добре обізнаний з клубним життям Львова, може видаватися, що воно вирує по повній — величезна кількість клубів і клЮбів, ресторанів та кафе з танцювальними майданчиками. Проте завсігдатаї, які можуть порівняти розвиток клубного життя у Львові з іншими містами, стверджують: насправді у Львові немає жодного нічного клубу в класичному значенні цього слова зі всіма необхідними атрибутами. Передовсім йдеться про великі танцмайданчики та шоу-програми, не кажучи вже про фейс-котролі та дрес-коди. Зрештою, Львів всь ого лише повторює той шлях, який свого часу подолало багато європейських міст. Спробуймо проаналізувати той ринок, який маємо на сьогодні, та спрогнозувати розвиток цього сектору на найближчі кілька років.
Кілька фактів з історії
Років мабуть з 20 тому найкрутішим нічним клубом Львова вважався «Романтик», що в Парку культури. Він був поза конкуренцією, оскільки її як такої взагалі не було.
На початку 90-х з’явився антипод «Романтика» — андеґраундна у всіх значеннях «Лялька», яка стала прототипом багатьох теперішніх клубів. «Ляльці» постійно витворювали легенду: саме там вперше у Львові можна було почути перші клубні концерти, там довший час тусувалася «просунута львівська молодь». Навіть закриття цього закладу його власники примудрилися перетворити на останню акцію клубу.
Тоді ж почали з’являтися і інші популярні на той час клуби, як от «Пікассо», «Сафарі», гранд клуб «Софія» та ін. Цікаво, що поділ цих закладів відбувався не за музичними вподобаннями публіки, на яку клуб орієнтувався, а на гаманець потенційних постійних клаберів. Якщо, скажімо, «Пікассо» основну ставку робив на студентів, то «Софія» — на «гаманці зі статусом». Іншими словами, якщо в «Пікассо» ходила в основному молодь, щоб потанцювати, то заклади на кшталт «Софії», «Спліту» пропонували своїм відвідувачам комплекс дорогих послуг — казино, ресторан, стриптиз. Туди приходили, або відпочити і залишити певну суму грошей.
Проте з часом в центрі міста почали з’являтися нові заклади, які вдень могли запропонувати відвідувачам хорошу кухню — як, наприклад, «Фешн клаб». Це співпало з закриттям по всій країні казино. Як наслідок, охочі витратити гроші потихеньку почали перебиратися до новомодних «фешнів». До речі, усі вони дуже подібні один на одного відтак, полюють на одного і того самого відвідувача — місцеву «золоту молодь» та «гаманцями зі статусом».
Про клубну культуру
А з нею саме, у Львові не склалося. На відміну від інших європейських міст, де клуби є одним зі звичних місць відпочинку фактично для усіх їхніх мешканців, у Львові відвідувачі клубів поділяються на кілька цілком визначених категорій. І зовсім не за музичними вподобаннями, як це прийнято у цивілізованому світі. Перші — це місцева «золота молодь», вполювати яку і ставлять собі за мету більшість львівських клубів. Другі — це зрілі чоловіки, які приходять сюди відпочити і залишити певну суму грошей. Третя категорія — це ми� �ливці (переважно жіночої статі), які сподіваються вподобати собі когось з першої або другої категорії. Крім того, не можна забувати про туристів, випадкових відвідувачів, а також тих, хто приходить в клуб інколи — переважно задля якоїсь конкретної шоу-програми.
Щоправда, останніми роками до Львова почали запрошувати іноземних діджеїв (для прикладу в цьому напрямку активно працюють «Занзібар» та Pozitiff»), але з іншого боку місто має величезну проблему з відсутністю великих танцполів. Фактично у Львові є лише один правильно зпозиціонований клуб з великим танцмайданчиком і сценою — «Мілленіум», а усі решта клуби можна віднести до категорії preparty клубів, основна мета яких, по суті, розігрів публіки перед основним дійством.
Тенденції
Одна з головних проблем у нічному житті Львова — це відсутність потужних клубів з великими танцмайданчиками, здатними вмістити значну кількість людей. Друге — це відсутність якісних шоу-програм. Цю нестачу досить гостро відчувають усі існуючі клуби. Відтак, можна стверджувати, що саме цей ринок невдовзі почне стрімко розвиватися. Адже, по-перше, потреба розважати публіку постійно зростає. А зі збільшенням кількості туристів у Львові однозначно виникне проблема відкриття нових нічних клубів або «перезавантаження» тих, як і є зараз, до рівня, коли вони зможуть задовольнити відвідувача, який не раз бував в Європі і знає, яким має бути справжній клуб.
Ще один спільний для усіх львівських клубів клопіт — це поганий менеджмент. Або взагалі повна його відсутність. Можливо, через це і виглядають усі наші клубики як близнюки ( переважно в стилі гламур), і відрізняються переважно розташуванням та цінами.
Окрема розмова — про персонал та охоронців. Вони примудряються так виконувати свою роботу, що на львівських інтернет-форумах про нічне життя тільки й розмов про їхнє хамство, побиття і відсутність реакції на це охорони.
Вирішими усі ці проблеми, можливо, допомогло би відкриття клубу відомим закордонним оператором, як це свого часу сталося у Києві. Можна припустити, то ця подія сама по собі зробила би місто перлиною нічного туристичного бізнесу.
Загрози
Певні етапи розвитку клубної культури проходять усі міста, в яких цей сектор розвивається. Відтак, і тенденції, і загрози для усіх фактично однакові. Хтось лишень ці загрози зумів подолати, а хтось став їхньою жертвою.
Туристи, які приїжджають в місто, зазвичай хочуть відпочивати не лише під час оглядин перлин архітектурної спадщини. Зважаючи на те, що найбільшим конкурентом Львова в Україні є Одеса, то можна припустити, що пальму першості в гонитві за туристом отримає місто, яке крім «денного туризму» зможе запропонувати туристові ще й якісні нічні розваги. Наразі Львів ще має час, аби відкрити щось якісне самотужки (що майже нереально, зважаючи на вищезгадану проблему з менеджментом), або запустити сюди міжнародного оператора (як «Будда-бар» у Киє ві). Якщо цього не станеться, то місто втратить велику кількість потенційних туристів, переважно внутрішніх (тобто українців з інших міст), які місцем свого відпочинку оберуть інше місце.
Другий момент, про який хотілося б згадати, — це загроза зростання у місті відсотку секс-туризму. У такому випадку саме невеличкі клуби і стають осередками цього бізнесу. Відкриття великих дорогих нічних клубів так чи інакше призведе до падіння популярності невеличких клубів. Для підняття кас такі клуби зазвичай «запускають» дівчат. Окрім власної користі , дівчата мають виконати ще одне дуже важливе для цього закладу завдання — «розкрутити» клієнта на їжу та напої, в такий спосіб піднімаючи статки ресторану. Усім вигідно, всі задоволені. Крім міста, яке, по суті, набуває сумнівної слави.
…
Джерело: kava.lviv.ua
Здесь можно оставить свои комментарии.
.jpg "Свято Шоколаду 2010. ПРОГРАМА")
