«Ані кроку назад, позаду зона вильоту» — під таким девізом гравці «Волині» виходили на цей матч. Тренерам після трьох поспіль поразок і за шість турів до фінішу чемпіонату зайве було нагадувати про важливість належного настрою на кожен поєдинок.
І «хрестоносцям» вдалося забути про прикрий і сумнівний пенальті на останніх хвилинах у грі із «Шахтарем». Лучани провели взірцевий перший тайм, повністю перегравши господарів і за контролем м'яча, і за ударами по воротам, і за результатом.
Анатолій Демяненко випустив найоптимальніший з огляду на травми і дискваліфікації склад: у центрі захисту вийшли Шиков і Приндета, на флангах – Сімінін і Леандро. Опорними хавбеками були Шарпар й Ізворану. На флангах атакували Пилипчук та Насонов, під нападником розташувався Савич, а на вістрі грав Майкон.
Лучани відразу заволоділи територіальною перевагою і почали створювати моменти. Спочатку дві спроби відзначитися отримав Шиков. Ванче двічі виконував штрафні із вигідних позицій, але тільки друга спроба була важкою для Бандури – кіпер перевів удар на кутовий. У лучан гарно працювали фланги, а Душан Савич показав себе справжнью «десяткою» у побудові атакуючих дій.
На 16-й хвилині гри момент мав Пилипчук. Ізворану закинув на Леандро, той прострілив на Майкона, бразилець зберіг м'яча і відкинув на лінію штрафного. Піля пробивав лівою у дальній кут, але трохи неточно. Згодом Майкон пробивав дуже точно і сильно, але усе ж таки із надто далекої відстані (понад 30 метрів) і Бандурі нелегко, але таки вдалося відвести загрозу. Варто згадати й удари в отвір воріт Насонова та Савича.
«МетаДон» відповів двома разючими випадами Дімітрова, який мав близнюки-моменти. Він пробивав з лінії штрафного майданчика передач з флагу, але обидва рази «Волинь» виручив Шеліхов.
Але першими забили таки лучани. Це Майкон технічно прийнявши й зберігши м'яча у штрафному відпасував на Савича, Душан був першим на м'ячі й заробив перший у цьому сезоні одинадцятиметровий для «Волині». Пробивати його взявся Майкон, який шансів кіперу господарів не залишив — 0:1. Лучани, як і півтора роки тому забили у Донецьку перший гол із 11-метрової позначки.
Довго чекати на другий гол не довелося. Через 2 хвилини Шарпар організував перехоплення в центрі поля, відпасував на Пилипчука, той на Савича і Душан майстерно (від штанги) поклав круглого у кут воріт Бандури – 0:2 і господарі явно впали у стан «грогі»...
П`ятенко з перших хвилин другого тайму посилив атакувальну ланку Казаряном (замість Соареса). В свою чергу Анатолій Демяненко до змін у складі не вдавався. Моментів в обох команд поменшало, а атакувальний порив лучан пригасила втома і холодний дощ, який лив увесь другий тайм. Донеччани заповзялися штурмувати штрафний майданчик гостей, лучани грамотно захищалися, а Майкон, Савич і Пилипчук чатували на контратаки, раз по раз заробляючи штрафні. Відзначимо й обережну гру «волинян», які намагалися уникнути жовтих карток. Це тільки до пор! и до часу вдавалося гостям, бо абсолютно необов'язкові картки заробили Майкон та Ізворану.
Коуч господарів кинув у бій замість Нельсона швидкого Миколу Морозюка, а опорного хава Лазіча змінив ще один нападник Траоре У господарів трапився вбивчий момент — це знову Дімітров пробивав із вбивчої позиції, але на щастя «хрестоносців» болгарин запулив м'яча вище воріт.
Лучани вдалися до володіння м'ячем, аби зменшити ризик атак господарів. І «хрестоносці» таки дочекалися свого шансу – після перехоплення в центрі поля Савич знайшов вільного Майкона, який уникнув офсайду, змістився в центр, обіграв на протиході Воловика і пробив у дальній кут. Бандура до м'яча дотягнувся кінчиками пальців, але це не завадило бразильцю забити 13-й гол у чемпіонаті – 0:3!!!
Перемога за найкращої якості гри в цьому році дозволяє волинянам перевести подих і скинути зайвий психологічний вантаж…
Комментариев нет:
Отправить комментарий