У Києві перенесли Міжнародний конкурс піаністів ім. В.Горовиця
Повідомлення із кризового фронту рідко стають втішними для культури. Великі фестивалі скасовують і переносять не лише в Україні: скоротити статті видатків на харч духовний виглядає найпростішим, принаймні на перший погляд. Насправді ж, збитки в майбутньому можуть виявитися значно більшими за номінальну економію.
Останній прецедент чи, радше, безпрецедентний випадок — скасування Міжнародного конкурсу піаністів ім. В.Горовиця. Нагадаємо, це престижне змагання з 1995 року проводили в Києві — місті, де народився у майбутньому всесвітньо відомий піаніст та зять Артуро Тосканіні. У 2004 році конкурс
ім. В. Горовиця, один із трьох на усьому пострадянському просторі, увійшов до всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC). А не так давно чергове проведення конкурсу, що мало відбутися (увосьме) 2009 року, через фінансові негар азди перенесли на рік.
Для змагання такого масштабу — ситуація надзвичайна, її розглядатимуть на весняній асамблеї WFIMC. Для учасників, які готувалися до виступу не один місяць, а то й рік (а до участі в конкурсі зголосилося понад 100 осіб із 21 країни світу) — це велика моральна травма. Для членів журі: реномованих музикантів, котрих запрошують з усього світу — збитки, адже для того, щоб приїхати на конкурс до Києва, їм часто доводилося відмовлятися від концертів на престижних сценах.
Щоправда, в розмові із журналістом “Пошти” президент конкурсу Юрій Зільберман не намагався аж надто драматизувати ситуацію. “Дозвіл на перенесення конкурсу від WFIMC ми вже отримали, — повідомив пан Зільберман. — Від українського Міністерства культури та туризму також”.
До речі, це вже не вперше багатостраждальний конкурс опиниться заручником зовнішніх, далеких від високої культури ситуацій. 2003-го він також перебував на межі зриву через брак фінансів, які виділили в останній момент. А в 2007-му конкурсантів майже не було чути через “концерти” опозиції на Європейській площі неподалік філармонії: тоді журі просто погрожувало припинити роботу. Проте з такими радикальними заходами керівництву конкурсу довелося зіткнутися уперше. Основним винуватцем вважають засновника музичного змагання &mdas h; Київську міську держадміністрацію. Цього року з відомих причин там вчасно не затвердили бюджет, у якому так і не знайшлося місця на необхідну для конкурсу суму.
У цілому від держави організатори конкурсу розраховували отримати 1 млн гривень. Причому, за традицією, левову частку завжди виділяла КМДА, а решту — Міністерство культури та туризму й меценати, в тому числі фонд “Україна-3000″. Коли президент конкурсу з’ясував, що місто грошей не дасть, то звернувся до Мінкультури з проханням або виділити усю необхідну суму, або дозволити перенести конкурс до кращих часів — на квітень 2010 року. “Всієї суми виділити міністерство не могло, — говорить “Пошті” заступник мі� �істра культури й туризму України Ольга Бенч. — Ми не є засновниками конкурсу. Погоджуємося фінансувати його, як і раніше, приблизно на третину всіх необхідних коштів. Цього для дирекції виявилося замало, і в нас попросили дозволу перенести конкурс”.
На запитання “Пошти”, чи не могло керівництво конкурсу якимось чином зменшити видатки та все ж провести захід, нехай і меншими коштами, Юрій Зільберман відповів категорично: конкурс або потрібно проводити на належному рівні і за відповідні гроші, або не проводити взагалі. Всі подані на 2009 рік заявки є дійсними, термін їх прийому продовжили до грудня цього року. А про нездійсненні мрії юних піаністів тепер нагадуватимуть хіба що вже готові медалі із викарбуваною датою “Київ-2009″, що так і не стала реальністю.
Джерело: lvivpost.net
Комментариев нет:
Отправить комментарий