18 травня 2009 року o 12:00 у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького (пр. Свободи, 20) відбудеться урочисте відкриття оновленої експозиції “Давньоукраїнське мистецтво XVI – XVIII ст.” та презентація відреставрованої ікони “Христос Пантократор” кінця XIV – початку XV ст. з с. Вовча.
Експозиція “Давньоукраїнського мистецтва XVI – XVIII ст.” доповниться унікальними, високохудожніми творами іконопису XVI-XVII ст., що представляють рідкісні іконографічні типи та експонуються вперше. Серед таких ікон слід згадати “ ;Собор Богородиці” сер. XVI ст. з с. Либохори, “Архангел Михаїл та св. Параскева” XVI ст.з с. Журавин, “Благовіщення Богородиці. Благовіщення Анни» сер. XVI ст.з с. Журавин та інші.
Особливої уваги заслуговує ікона “Страшний суд” II пол. XVI ст. з с. Трушевичі Старосамбірського району, яка пройшла повний комплекс конструктивно-реставраційних заходів, завдяки чому відкрито багатство її автентичної пластично-художньої мови, передусім – колориту, моделювання форм, декоративних елементів тощо. Без перебільшення, “Страшний суд& #8221; з с. Трушевичі є одним із шедеврів українського сакрального мистецтва і відтепер гідно доповнить експозицію Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького.
“Христос Пантократор” з церкви Успіння Богородиці у с. Вовче (передмістя Перемишля) належить до пам'яток українського мистецтва, які давно були впроваджені до літератури й неодноразово у ній згадувані, проте, незважаючи на свою знаковість, все ж залишилися поза належною увагою.
Вперше ікона “Христос Пантократор” експонувалася на археологічно-бібліогр афічній виставці у Львові, організованій Ставропігійським інститутом у 1888—1889 рр. 1940 р., разом з усією збіркою Ставропігії, ікону передано Національному музею у Львові. Упродовж 120 років пам'ятка більше не експонувалася, хоча декілька разів була опублікована, не ставши, однак, об'єктом окремого дослідження. (Про неї, зокрема, йшлося у працях Віри Свєнціцькоі, Володимира Яреми, Ромуальда Біскупського, Володимира Олександровича тощо).
Нещодавно завершена комплексна реставрація твору, здійснена у реставраційній майстерні Націонал ьного музею Ольгою Гордою-Цибко під керівництвом Володимира Мокрія, дає можливість скласти більш цілісне уявлення про його малярські та мистецькі особливості.
У спадщині українського іконопису “Спас Пантократор” з Вовча займає особливе місце. У переліку відомих ікон подібної іконографії – а їх налічується менше десяти! — цій пам'ятці, на нашу думку, належить чільне місце як за часом виконання, так і за мистецькими якостями. Процес дослідження ікони триває. Проте вже зараз можемо її повніше розглянути у контексті ікон� �пису свого часу.
джерело: Національний музей
Джерело: lvivstory.com
Комментариев нет:
Отправить комментарий