Вийшла у світ книжка Богдана Гурмана "Світе тихий", в яку ввійшли новели про життя українського (галицького) села воєнних і повоєнних часів, яка є новою яскравою сторінкою у його творчості.
Богдан Гурман – цікава творча особистість. Талант цієї людини-творця різнобічний. За професією він художник-графік, який працював як оформлювач книжок і як дизайнер львівських автобусів. Для душі творив живописні роботи, мальовані на папері, картоні, які вирізняються експресивністю, своєрідною композицією, прекрасним відчуттям та гармонією ! кольору, та графічні роботи малих форм, зокрема, екслібриси для багатьох відомих людей в Україні та за її межами. Художник ніколи не ставив собі за мету "працювати на замовника", що в даний час, на жаль, є панацеєю для успіху. Гроші! Здебільшого такий критерій сучасного світу є не мистецьким, а кон'юнктурним та заробітчанським.
Інший бік таланту Богдана Гурмана виявився у слові. Прекрасний письменник і поет, який пише так коротко та сильно, як це робив свого часу Василь Стефаник.
Новели та оповідання, які ввійшли в книжку "Світе т! ихий", про його рідне село Ятвяги ! у Галичині. Так, як і у своїх малярських роботах, автор завжди сильний, безпосередній, щирий. Людина вкладає свою душу без показової гри на читачів, пише для себе. А творити безпосередньо та щиро для себе, безперечно, маючи талант, це і є справжнє мистецтво.
Твори Богдана Гурмана насичені любов'ю до свого поневоленого народу (події переважно зачіпають довоєнні, воєнні часи та окупацію совітами). Його герої чесні, порядні люди, які своєю працею, гумором, безпосередністю, добротою та талантом творять нашу історію. Антигерої – жорстокіс�! �ю, боягузством, зрадництвом – відштовхують.
З добрим гумором автор вводить своїх героїв у різні ситуації, подекуди саркастично посмієються з "визволителів", як от у новелі "Чорний кіт", де Байкар розповідає про "злого". Як совітка хотіла поживитися на людському горі, бо господарів вивезли у Сибір, а вона залізла у їхню конфісковану хату по добро. Знайшовся у хаті лише кошик яєць, "вибрала ті покладки в подолок спідниці, а тут як їй на груди скочить чорний кіт. То вона ті яйця кинула і вже не тямила, як звідтам злізла. – Ево! То ч�! �рт сильніший за комуністку". "…Совіт! и тоди то обійстя спалили… бо нібито "бандьора прігнул на мірную совєтскую женщіну".
Ще один твір – казка "Весна", де автор згадує своє дитинство в рідному селі, бачить уявний казковий світ, "в якому все звичайне, як от стара верба над потоком, висохлі вужівки хмелю на живоплоті, рихліючий сніг під черевиками", – було для нього уособленим у живих співрозмовників. І відкривається читачам ліричний світ дитячих мрій, таких близьких та рідних.
Читати новели (а їх у книжці 32) письменника цікаво, тим більше, що він колористично ко�! �истується галицьким діалектом. Ніби потрапляєш у світ правдивого життя.
Радісно, що такий талант як Богдан Гурман є серед нас. Щиро будемо чекати від письменника нових його творів.
Леся Слободюк
м.Львів
Джерело: ulvovi.com
Комментариев нет:
Отправить комментарий