Лектор Юрій Бірюльов розглядатиме як інтер'єрні ансамблі храмів, так і окремі пам'ятки бароково-рокайльної скульптури та живопису львівської мистецької школи!
Львів можна вважати заповідником бароково-рокайльного мистецтва XVII-XVIII століть – в цьому сенсі він не поступається таким великим європейським містам, як Відень, Мюнхен, Краків, Прага, Будапешт, хоч, звичайно, не може перевершити Рим і Неаполь – урбаністичні центри, де бароко зародилось і стало еталоном для інших регіонів.
Власне під італійським впливом в архітектурі і образотворчому мистецтві Львова вже з початку XVII ст. з’явились такі характерні стилістичні риси бароко, як зіткнення протилежних елементів – співставлення реального та ілюзорного, контрасти ритміки й масштабів, світла і тіні, фактур і матеріалів, динамізм композиції, криволінійні форми.
Ірраціональність та театральність світогляду бароко знаходили вираз у домінуванні декоративності над тектонікою, складній символіці й містицизмі. У 1740–1770-х рр. стиль бароко перейшов у пізню стадію, яку в мистецтвознавстві відокремлюють в стиль рококо.
Цей період у львівському мистецтві відзначався вишуканою декоративністю, домінантою кривих ліній, підкресленою асиметричністю, характерними орнаментальними мотивами (один з них – рокайль, стилізована мушля).
Джерело: afishalviv.net
Комментариев нет:
Отправить комментарий