Великі короткі метри

На цьогорічному львівському кінофестивалі “Wiz-Art” Національний Центр Олександра Довженка представить “короткі шедеври” класиків українського кіно

До програми фестивалю короткометражних фільмів “Wiz-Art-2013″ увійшли дебютні короткометражні роботи тепер уже класиків українського кіно. Маловідомі, часто недооцінені, подекуди заборонені або просто покладені на полицію, ці роботи заслуговують на прискіпливу увагу саме як культурні феномени та симптоми. До програми показів, які відбуватимуться у Дворику Ратуші, було відібрано вісім знакових дебютів, знятих в Україні протягом 1950-1970-их років.

ДІТИ І ГОЛУБИ

Олександр Муратов, 1954

Студентська робота режисера, знята ним на 2му курсі ВДІКу. Це замальовка про те, як діти бавляться з голубами – про дитинство і безпосередність, наївність та щастя.

КАК ВЕРЕВОЧКА НИ ВЬЕТСЯ

Леонід Биков, 1961

Артіль “Товста мотузка”, що займається звиванням трьох тонких мотузок в одну, відправляє свою продукцію в артіль “Тонка мотузка” через бухгалтерію раймагу, оминаючи його прилавки. Тонка мотузка потім рухається у зворотному напрямку, минаючи тих же юридичних осіб. Прекрасна сатира, чудовий зразок такого дефіцитного жанру як українська кінокомедія.

ТА, ЩО ВХОДИТЬ У МОРЕ

Леонід Осика, 1965

Коротка поетична притча про початок людського життя. Маленька дівчинка грає на березі моря, і воно стелиться перед нею як вільна поетична стихія буття. А поруч на пляжі йде доросле життя, буденність, проза. За роботу “Та, що входить у море” Леонід Осика був публічно звинувачений “екзистенціалізмі”, “занепадництві”, “запозиченях у “нової хвилі”.

АНТРАКТ

Борис Івченко, 1966

Сповнена меланхолії легендарна дебютна стрічка Бориса Івченка розповідає пронизливу історію циркового клоуна. Веселий і зажурений, він завжди самотній і незрозумілий загалу. Сумний клоун ховає під гримом сумніви та вразливість. Головну роль у фільмі зіграв Леонід Єнгібаров – надзвичайно популярний в 1960-х клоун-мім, автор нового циркового амплуа “сумний клоун”, представник школи філософської клоунської пантоміми.

КИЇВСЬКІ ФРЕСКИ

Сергій Параджанов, 1966

Нездійснений фільм Параджанова цілком побудований на контрастах: фактурних, звукових, колірних, типажних. Після зйомок кінопроб дирекція кіностудії прийняла рішення припинити зйомки “імпресіоністського фільму, пронизаного ідеєю пацифізму”. Від картини лишились лише 15 хвилин, які вціліли завдяки хитрощам оператора Олександра Антипенка – він видав їх за свою дипломну роботу.

ДИТИНА

Микола Мащенко, 1967

Друга світова війна. Під час оборонних боїв в радянській частині опиняється дівчинка, що відстала від ешелону. Солдати поспішають доправити чотирирічну Таню на найближчу станцію, але по дорозі вступають у бій з німцями. Беззахисна дитина опиняється між двома ворогуючими сторонами. Головну роль у стрічці виконала дочка режисера Леоніда Осики Таня Осика, а роль одного з радянських солдатів – брат Івана Миколайчука. Юрій.

ЗЛОДІЙ

Роман Балаян, 1969

Спрага та голод штовхають сільського хлопця на – здавалося б – безневинний вчинок: він напивається парного молока прямо з-під сусідської корови. Але родина місцевих багатіїв розцінюють вчинок хлопця як злочин: вони вирішують провчити зухвальця.

РОЛЬ

Володимир Бортко, 1972

Свідками професійного краху безталанного актора стають його діти. Змушений грати випадкові ролі, він доходить висновку, що й роль батька ним зіграна безталанно.

Джерело: afishalviv.net

Здесь можно оставить свои комментарии.