Давньоруський Львів формувався не навколо Старого Ринку?

Дослідженнями на вулиці Богдана Хмельницького арехологи хочуть підтвердити чи спростувати одну із гіпотез формування Львова

Гіпотеза про те, що давньоруський Львів формувався довкола Старий Ринок може бути хибною. Про це сказав директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.

Він розповів, що наприкінці травня археологи розпочали археологічні дослідження на вулиці Богдана Хмельницького, 27а, де має бути збудований житловий будинок з торговельними приміщеннями. Ця ділянка розташована в історичній частині Львова, неподалік від пам'ятники архітектури національного значення – церкви Святого Миколая і площі Старий Ринок.

«Оскільки є одна з гіпотез, що давньоруський Львів формувався довкола Старого Ринку, то сподіваємось, що роботи на цій ділянці дадуть нам цікавий матеріал, який би підтверджував, або спростовував цю гіпотезу. Бо матеріали археологічних досліджень останнього десятиліття засвідчують той факт, що ця гіпотеза можливо й хибна. Оскільки давньоруських матеріалів навколо Старого Ринку виявляється надзвичайно мало для того, щоб говорити, що тут формувався давньоруський Львів. Їх взагалі може й не бути, а церква Святого Миколая може взагалі виявитись 15 ст.», – розповів Олег Осаульчук.

Археолог зазначив, що у цій частині центру міста, дослідження проводяться по кварталах. Зокрема, раніше розкопки проводились на вулицях Підмурній – Сянській, що за квартал від ділянки на вул Богдана Хмельницького, 27а.

Натомість ділянка по вул Підмурна – вул Сянська розташована за кілька десятків метрів від ринку «Добробут», де археологічна служба проводила розкопки у 1992 році. «Там культурні нашарування були понад 9 м і матеріали були за 5-6 ст. до н.е. На Підмурній виявили велику кількість монет за 14 ст, цікаві матеріали 15-16 ст, серед яких бронзова статуетка блазня. Тобто були розкопки: «Добробут», вул Підмурна і далі ми їх продовжуємо по вул Хмельницького. Роботи ми розпочали в кінці травня і наразі виявили багато люльок та матеріалів 18-19 ст.», – розповів він.

Загалом, за словами О.Осаульчука, територія Львова у нинішніх межах погано досліджена. «Усі апріорі розуміють, що місто розташоване на великій кількості давніх поселень, бо не могло бути так, що існував давньоруській Львів і довкола радіусом 10 км була мертва зона. Тобто поселення тут були дуже ранніми, навіть розкопки на площі Підкови і біля римо-католицької катедри засвідчили наявність матеріалів навіть першого тисячоліття до нашої ери», – сказав він.

Територія сучасного Львова, як вважає археолог, була досить щільно заселена, але не досліджена з археологічної точки зору. І тому всі земляні роботи, навіть на Сихові, за словами О.Осаульчука, були би бажаними для них, хоча би для того, аби здійснювати там нагляд. «Бо під час земляних робіт виявляється велика кількість матеріалів, яка просто викидається в сміття. Їх викидають люди, які в цьому не розуміються. Тобто для археологів виявлені матеріали є цінним, а для мешканців – сміттям», – додав він.

Фото: Львівський портал 

Джерело: portal.lviv.ua

Здесь можно оставить свои комментарии.