Два вечори фортепіанної музики Етелли Чуприк, що відбулися цієї середи та четверга в циклі “Стейнвей для вас”, започаткованому нещодавно Львівською філармонією, стали направду неординарною подією в культурному житті нашого міста.
Особливість ця полягала не лише в чудовій репрезентації нового “короля” львівської сцени — рояля усесвітньо відомої фірми “Stеinway and Sons”, і навіть не лише у відродженні традиції історичних концертів, коли одного вечора образ музики певної епохи постає у всій своїй повноті, але й у самому виборі програм. Історичні концерти були популярними в Галичині ще у першій третині ХХ ст., їх повернення знаменує як данину поваги чудовій традиції, так і появу плеяди музикантів вельми високого рівня, здатних здійснити такий проект.
“Інтригу” концертного циклу Етелли Чуприк складали 24 етюди Фридерика Шопена: своєрідна енциклопедія романтичного поривання, сповнена одночасно внутрішньої експресії і зовнішнього блиску. Кожна епоха творила свою візію шопенівських етюдів, створила її і Етелла Чуприк, відчитавши їх у дусі максимально ущільненого часу сьогодення, його химерних і неоднозначних переживань, які то гостро і навіть агресивно заповнюють собою весь простір, то навпаки, приводять до повного самозаглиблення поза простором і часом. Так, це був інший Ш опен, ніж той, до якого ми нерідко звикли, але на бачення його етюдів львівською піаністкою накладався ще і спектр інформаційно перенасиченого і розшарпаного буття останніх десятиліть. П’ятнадцять-двадцять років тому та сама Етелла Чуприк зовсім інакше виконувала етюди Ліста і Рахманінова. Але все ж одна засаднича риса залишилась: типово романтична віртуозність. Легкість, блиск і свободу подолання нею будь-яких технічних труднощів, шалені темпи і феєрверки ефектів виразно нагадують про славетних у ХІХ ст. виконавців стилю brillant.
Проте не тільки блискучий образ романтичної віртуозності подарувала слухачам Етелла Чуприк. До нього артистка символічно добрала два чи не найтаємничіші творіння європейської музики ХІХ ст.: Сонату № 29 Людвіга ван Бетховена та цикл “Карнавал” Роберта Шумана.
Одна з останніх сонат Бетховена, названа ним “Hammerklaviersonate”, тобто соната для молоточкового клавіру (що на той час якраз входив у моду — як прообраз новітнього фортепіано) вже два століття залишається найвищим іспитом на зрілість для піаніста. Сам композитор писав про неї у листі до віденського видавця Артаріа: “Осягнути цю сонату можуть лише нечисленні піаністи, та й то після 50 років”. Геніальний композитор помилився: вперше цю сонату, майже десять років по смерті Бетховена, виконав 25-річний Ференц Ліст у Парижі. Абсол� �тна незвичність музичної мови, складність побудови, яка “приходить нізвідки і йде в нікуди”, дивовижне взаємопереплетення драматичних, трагічних, філософсько-заглиблених епізодів, врешті неймовірна технічна складність, що вимагає й великої фізичної витривалості — бо ж триває соната майже годину! — все це ставить перед піаністом завдання проявити не просто зрілість, а зрілість таланту. Етелла Чуприк знайшла свою інтерпретацію цього надскладного шедевру, інтерпретацію цікаву, переконливу, яка пульсує життям. Центро� � “її” сонати стала повільна частина, вершина філософської лірики. Притаманна піаністці інтуїтивність, спонтанність творчої натури забарвила образ делікатними, ледь вловимими відтінками містичних емоцій.
Натомість у “Карнавалі” Шумана піаністка прекрасно відчула “маски характерів на карнавалі життя”, на противагу до Бетховена, тут вона проявила повнокровну театральність виразу, нічим не обмежену віртуозність і водночас найширшу шкалу почуттів і вражень. Майже пластична зримість образів — результат ще одного недавнього захоплення артистки: кілька років тому вона почала малювати картини, і нове відчуття колориту і простору яскраво відбилось у манері її гри.
Завершити рецензію з історичного циклу Етелли Чуприк хотілося б словами самого Шопена: “Немає нічого огиднішого в музиці, ніж відсутність прихованого змісту”. Можна погоджуватися чи сперечатися із трактуваннями піаністки, одне варто ствердити з певністю: її інтерпретація містить чимало прихованих змістів, що й тримали слухачів у зацікавленні і напрузі впродовж двох вечорів.
Джерело: lvivpost.net
Комментариев нет:
Отправить комментарий