Хто, як і наскільки успішно знищував людство?
Ущент заповнені зали, подолання страху перед грипом заради грандіозного видовища, колосальні світові касові збори — це все про фільм “2012″.
Виявляється, інтерес до того, як і коли людство нарешті буде знищено, не абиякий. Інтернет рясніє різноманітними сайтами, які відгукуються на запит “фільми про кінець світу”. Існує безліч кінофільмів, присвячених гіпотетичним катаклізмам. На Землі відбувалися зміни клімату, ядерні війни, епідемії, навали паразитів або бактерій, а також знищення людства неземними прибульцями. Перший фільм під назвою “Кінець світу” було знято у Данії в… 1916 році.
Зрештою, і сам режисер масштабного блокбастера “2012″ Роланд Еммерих здійснює уже третю спробу добити усе живе на нашій планеті.
Спочатку інопланетяни з “Дня незалежності” не змогли протистояти комп’ютерним вірусам. Потім у “Післязавтра” (2004) люди зуміли згуртуватися і вберегтися від глобального похолодання. Однак у “2012″ природа нарешті повстала і не залишила людям шансів. Сам Еммерих говорить: “Цей фільм я роблю тому, що в Google на запит “2012″ ви дістаєте 240 мільйонів результатів! Це дуже багато. Із цією датою пов’язані переживання людей про кінець світу, тому що, за календарем майя, рік 2012 — останній. Я вирішив зняти кі но, що показує якусь частину переживань людей, пов’язаних із цією датою.”
Звичайно, герої, актори та сюжети усіх цих фільмів відрізняються, однак прийоми й ляпи залишаються незалежно від того способу, який обрав режисер для того, щоб поквитатися із людьми.
Не дивно, що “2012″ може похвалитися найдорожчими спецефектами. Сцени затоплення Гімалаїв, провалу Каліфорнії під Землю вражають. Найкращою можна вважати ту, де літак з головними героями пролітає повз офісний будинок, звідки повільно випадають меблі, папери й люди. Масштаби руйнування вражають. Континенти міняють форму. Найвищі гори тепер будуть в Африці. Врятується лише жменька людей.
Що стосується сюжету, то він повністю підпорядкований канонам фільмукатастрофи. Письменник Джексон Кертіс (Джон К’юсак) веде свою родину крізь руйнування до загадкових ковчегів, про які йому розповів божевільний з Єллоустоунського парку (Вуді Гаррельсон).
Проте цікаво, що у картині немає жодного стовідсотково позитивного героя: молодий учений, традиційно позитивний персонаж для такого роду кінострічок, виявляється учасником всесвітньої змови, непохитний американський президент до останнього приховує правду від свого народу, його донька, ховаючись, вантажить на ковчеги найбільші скарби світових музеїв. Крім того, простежується і те, що шанси врятуватися є лише у тих, хто має владу і гроші.
Традиційним для фільмів катастроф є і численні кіноляпи. Ну, наприклад, коли Європи вже немає, Америку змиває гігантська хвиля, а Гаваї стали морем лави, мобілки все одно працюють.
Але хіба це так важливо на тлі глобальної катастрофи і 260 мільйонів доларів, які продюсери виділили Роланду Еммериху для третьої спроби знищення людства?
І це є вагомою причиною: якщо вже дивитися фільм, то дивитися його в кінотеатрі на великому екрані. І цю думку поділяє багато глядачів в усьому світі: за перший вікенд прокату лише у США фільм заробив 65 мільйонів доларів і очолив рейтинг найприбутковіших новинок.
А у світовому прокаті фільм зібрав уже 225 мільйонів доларів (за перший тиждень прокату), показавши найкращий результат серед картин, знятих за оригінальними сценаріями. Більше у світових кінотеатрах заробляли лише картини з уже відомих кінофрашиз.
П’ять способів знищити людство
Пропонуємо 5 найпопулярніших сценаріїв кінця світу, що давно і з успіхом використовують у світовому кінематографі
Третя світова війна,
ядерна катастрофа
“Нитки”
(Threads, Великобританія, 1984. Реж.: Мік Джексон)
Один із найсильніших фільмів про наслідки ядерної війни. Жодного геппіенду.
“Доктор Стренджлав, або Як я навчвся не боятися і полюбив бомбу”
(Dr. Strangelove or: How I Learned to Stop Worrying and Love the Bomb, Великобританія, 1963. Реж.: Стенлі Кубрик)
Чорна комедія про ядерну війну, що наближається, між СРСР і США, і про спроби миролюбного американського президента врятувати ситуацію після того, як божевільний американський генерал відправив літаки з ядерною зброєю бомбити СРСР.
Пандемія
“Через 28 днів”
(28 Days Later…, Великобританія, 2002. Реж.: Денні Бойл)
Історія про те, як група здорових людей намагається вижити в суспільстві, зараженому вірусом. При цьому світом блукають голодні зомбі, які змітають усе на своєму шляху.
“Я — легенда”
(I Am Legend, 2007. Реж.: Френсіс Лоренс. У гол. рол.: Вілл Сміт)
Людство вимерло, і на Землі залишається тільки один! Герой, здатний повернути всій планеті життя й знайти вакцину. От тільки дуже шкода собаку…
Зіткнення з астероїдом
або іншим космічним тілом
“Кінець світу”
(Verdens undergang, Данія, 1916. Реж.: Август Блум)
Комета, що пролітає повз Землю, провокує соціальні хвилювання і лиха, які знищують світ. Зокрема, і світову війну. Перший фільм про кінець світу, який, на жаль, майже ніхто не бачив.
“Армагеддон”
(Armageddon, США, 1998. Реж.: Майкл Бей. У гол. рол.: Брюс Вілліс)
Тінь гігантського астероїда лягла на Землю! До фатального зіткнення залишаються лічені дні! Хто ж урятує нашу планету, якщо не Брюс Вілліс і його відважний помічник Бен Аффлек!? Фільм негативно сприйняли критики, йоговисували у семи номінаціях “Золотої малини”. Але, незаважаючи на це, він став дуже популярним серед глядачів.
Вторгнення інопланетян
“День незалежності”
(Independence Day, США, 1996. Реж.: Роланд Еммерих. У гол. рол.: Вілл Сміт)
Перша спроба Еммериха знищити людство. 2 липня до Землі підлітає величезний інопланетний корабель. Від нього відділяються більш дрібні кораблі, діаметр яких 25 кілометрів, і входять у нашу атмосферу. Увечері стає зрозуміло, що наміри інопланетян зовсім не мирні. Уночі кораблі починають знищувати найбільші міста cвіту: Москву, Лондон, Париж, Берлін, Пекін, Токіо, Рим, НьюЙорк, ЛосАнджелес, Вашингтон тощо. Ранком 3 липня повітряні сили всіх країн намагаються атакувати кораблі, але захисне силове поле робить інопланетні кораблі нев разливими. Спроба ядерної атаки також не вдалася. Однак один учений знаходить спосіб перебороти інопланетян, заразивши головний корабель комп’ютерним вірусом…
“Марс атакує!”
(Mars Attacks!, США, 1996. Реж.: Тім Бартон. У гол. рол.: Джек Ніколсон)
“Марс Атакує” відомого режисера Тіма Бартона — анархічно сатирична комедія, створена за… серією наклейок для жуйок 50х років.
“Війна світів”
(The War of the Worlds, США, 1953. Реж.: Байрон Гаскін; 2005. Реж.: Стівен Спілберг. У гол. рол.: Том Круз)
Хрестоматійний роман Герберта Веллса “Війна світів” належить до тих літературних творів, яким аж ніяк не уникнути екранізації. Колись радіопостановка Орсона Веллса (більш відомого завдяки фільму “Громадянин Кейн”) “Війни світів” спричинила справжню паніку в США. Тоді, 1938 року, її пов’язали з імовірним вторгненням нацистів. Уперше на екрані роман втілили 1953 року, в розпал інтересу до наукової фантастики. На думку кінокритиків, вона відобразила перебіг подій “холодної війни”. Новішу “Війну світів 221; режисер Стівен Спілберг пов’язує з подіями 11 вересня.
На відміну від першої екранізації, дію перенесено в наші дні, головний герой — докер Рей. Прибульці за походженням — не з Марса, чорного газу немає, а от космічні кораблітриніжки, теплові промені та червоні бур’яни залишилися на своїх місцях.
Природні катаклізми.
“Післязавтра”
(The Day After Tomorrow, США, 2004. Реж.: Роланд Еммерих)
Джек Галл — ученийкліматолог намагається попередити уряд США про кліматичну катастрофу, що насувається, але ніхто не хоче його слухати. Тим часом починає йти сніг, а температура падає до критичної позначки…
“Дорога”
(The Road, 2009, США. Реж.: Джон Гіллкоут. У рол.: Шарліз Терон, Вігго Мортенсен)
На Землю звалилися дивовижні катаклізми, цивілізація знищена, як і майже все життя на планеті. Люди, які залишилися, розділилися на канібалів і їхній харч.
Україну не оминула загальна лихоманка. Щоправда, у картині Володимира Лерта “Відторгнення” за мотивами повісті Андрія Саломатова, хоч і розповідає про кінець світу, проте тут немає шаблононих тем: ядерної війни, біологічної зброї, навали зомбі тощо. Люди поспіхом залишають місто, небо над яким стало зеленого кольору. Вулицею йдуть колони танків і бронетехніки. Деякі пішоходи, що безцільно валандаються по вулицях, поводяться неадекватно. Головному героєві потрібно з’ясувати, що відбувається з містом — вторг нення інопланетного розуму або наслідок невдалого експерименту військових?
Джерело: lvivpost.net