Пізнати Всесвіт у собі

“Жінка в кожній нації є такою, якою її прагне мужчина”, — якось прочитала в Олени Теліги львівська керамістка Ганна-Оксана Липа. І вирішила, що ця теза чудово ляже в черговий творчий проект — “feminAмазоніЯ”, який вона разом зі своїм чоловіком, членом Спілки художників Азербайджану Ельшадом Рустамовим днями відкрила у галереї “LvivArt”.

Властиво, тема жінки для цього подружжя  загалом і для володаря багатьох нагород  (у тому числі — минулорічного дипломанта премії в галузі мистецтва імені З. Флінти), члена Національної спілки художників України Ганни-Оксани Липи, зокрема, саме та, яку митці досліджують вже не один рік. Захоплені грою на грані реальності та ірреальності, де треба працювати через міф, де рух стається від предмета до знака і саме через знак відбувається пізнання Всесвіту, ці художники уже ворохобили мистецький Львів проектами “Лови” та “С умах” у Львівському палаці мистецтв.

А Ганна-Оксана Липа ворохобила ще й раніше. Будучи твердо переконаною, що най­краще про жінку може сказати тільки жінка і що через жінку багато що можна пізнати (ос­кільки саме жінка — земля, розвиток, життя), ця художниця за допомогою заглиблень у різні культурні пласти, витворила власний  погляд на речі, яким вона охоче ділиться із тими, хто хоче її чути.

“Бог сотворив і чоловіка, і жінку рівноцінними, — розповідала перед відкриттям виставки художниця “Пошті”. — Коли рівновага порушена, починається війна статей, гине гармонія і зникає справжня чуттєвість. А відтак осягнення, пізнання відступають за межі видимого чи такого, до якого можна торкнутись. Мене дуже турбує, що у нас через відповідний режим виросло покоління внутрішньо поневолених чоловіків. Бо поневолений чоловік поневолює жінку. Але знаю й інше — ми всі походимо з лона і не фіксувати чи зневажати ц� � не можна. Якщо говорити про сучасне мистецтво, то чомусь  жінку у ньому переважно сприймають як кокон у стані нерухомості, хоча більш справедливим  насправді варто би відчувати її, як барвистого метелика під час польоту”.

До речі, ця барвистість проявляється і в зазначеному творчому тандемі, де Ельшад Рустамов задає тональність художньої мови, а  Ганна-Оксана Липа розвиває органічну їй тему, уже переносячи через образ ту тональність в асоціативну гру. “Митець має мати властивість, — каже Ганна-Оксана Липа, — завжди споглядати і пізнавати троянського коня, тобто знати, де добро, а де зло. Він повинен пізнавати Всесвіт у собі відмінно від загалу. Те, що бачите тут, на виставці, — це черговий наш з Ельшадом крок на шляху пізнання”.

 

Джерело: lvivpost.net

Здесь можно оставить свои комментарии.