Близька віддаленість

До 25 січня у Львівській національній галереї мистецтв триватиме надзвичайна виставка сучасного мистецтва "Віддаленість близькості". Як зазначив куратор експозиції, львівський художник Ярослав Качмар, Львівська галерея мистецтв іще не бачила таких полотен.

"Віддаленість близькості" – українська частина міжнародного арт-проекту, що впродовж місяця (з 8 жовтня до 8 листопада 2009 року) тривав у знаних галереях Польщі.

Чому проект має таку назву, яка, на перший погляд, немає наглядного зв'язку з мистецтвом? Як пояснює багаторічний директор BWA в Любліні, відомий теоретик сучасного мистецтва, куратор численних арт-проектів, зокрема проекту "Віддаленість близькості", Анджей Мрочек, близькість насамперед асоцію­ється з близькістю географічною: "Запропонувавши таку наз­ву, мав на увазі по двійне значення цього терміну – географічне й мистецьке. Перше залишається беззаперечним. От тільки цікаво, чи, будучи близькими географічно, ми одночасно є близькими ментально?"

Саме в цьому полягала концепція проекту: попри всі міжнародні відмінності, показати одну велику міжнародну спільноту. Відтак експозиція представила сучасне мистецтво 20 митців із Білорусі, Литви, Польщі й України (по п'ять авторів із кожної країни). Українське сучасне мис­тецтво презентують художники, твори яких є в колекціях і музеях багатьох держав св� �ту: Тиберій Сільваші, Ігор Янович, Ярослав Качмар, Олена Турянська й Тамара Грідяєва.

"Спробували показати: хоч походимо з чотирьох різних країн, але в нас є те спільне, що не можна перервати кордонами чи штучними перепонами, і назва цьому – Творчість. Цією виставкою намагалися акцентувати на можливості сучасного мистецтва: ми різні, але маємо спільну мову – мову мистецтва. Кордонів для мистецтва не існує!" – наголосив куратор й учасник проекту Ярослав Качмар.

Як розповів "Газеті" пан Качмар, виставка в Польщі мала великий успі х і мистецький резонанс не тільки в Любліні, а й у Варшаві, Києві, Мінську, Вільню­сі. Саме тому її вирішили показати в залах Львівської національної галереї мистецтв, щоб львів­ський глядач зміг побачити хоч не всю експозицію, але окрему – українську – частину проекту.

До слова, цей проект водночас є інтегральною частиною програми, відомої як "Програма галереї "Лабіринт", яку започаткували в сімдесятих роках минулого століття.

Оксана Жила

Джерело: gazeta.lviv.ua

Здесь можно оставить свои комментарии.