Повернення Шандора Зіхермана

“Напевно, найкраще звання для художника — “хороший художник”. Думаю, до цього звання я маю безпосередній стосунок”, — сказав на відкритті своєї виставки у львівській галереї “Primus” яскравий представник закарпатської школи живопису Шандор Зіхерман, який уже багато років живе в Угорщині.

Цей енергійний, веселий чоловік, який не знає що таке влада часу — у свої понад сімдесят зберігає величезне прагнення пізнання світу та життєрадісність, притаманну юним, — міг би уже й спинитися у підкорюванні нових вершин, бо їх у його біографії є більш ніж досить. Скажімо, роботи Шандора Зіхермана прикрашають колекції понад двадцяти музеїв світу, серед яких Ермітаж і збірки схожого рівня. Він — член спілки художників Угорщини, Росії, Європейської спілки художників, спілки угорських скульпторів, Всесвітньої асоціації художників­медальєрів. Однак усе це не є для нього приводом для перепочинку.

“Людина має бути максимально активною, а відпочивати будемо уже по смерті, — сміється, вітаючи чергових гостей на своїй експозиції. — Я не підозрював, що маю у Львові таку популярність”.

І то вже другорядне, що до організації дійства, крім самої галереї, долучився також львівський благодійний фонд “ХеседАр’є”, який відкриття виставки поєднав також із представленням карти “Єврейський Львів. Сто адрес”. Для багатьох важило інше: видатний закарпатець, уродженець Ужгорода Шандор Зіхерман кілька років прожив і в нашому місті, свого часу обравши для здобуття освіти саме тодішній Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Правда, цей інститут з об’єктивних причин не закінчив, п� �рейшовши у пошуках кращого рівня освіти до Ленінградського вищого художньопромислового училища імені В.Мухіної. Однак відновлення зв’язків зі Львовом, де не був понад 50 років і де сьогодні мешкає донька художника, і він сам, й усі присутні розцінили як новий початок — пізнання, зустрічей, спілкування. Адже на батьківщині (в Україні) Шандор Зіхерман почав виставлятися лише три роки тому.

“Це справді надзвичайно цікавий художник, який, попри мандри світом та широке визнання у ньому, не забув, звідки він родом, — коментував подію проректор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців. — Його експресивний, барвистий живопис повертає не лише до академічної школи Петербурга, а й до найвидатніших представників закарпатської школи живопису з її святково­радісним світосприйманням, вільною, розкутою манерою живописання”.

Джерело: lvivpost.net

Здесь можно оставить свои комментарии.