Львівські ресторації хочуть «Мішлен». Сьогодні це, звичайно, лише мрія. Але мрія насправді здійсненна. І її втілення цілком залежить від наших рестораторів: від їхньої праці, якості кухні та від вміння здивувати світ. І ресторатори це теж розуміють. Відтак, починають серйозно міркувати над тим – а що далі.
Львівські ресторатори знову вирішили об’єднатися. Днями вони зустрілися у клубі «Rafinad people», аби за келихом шампанського обговорити проблеми, які їх найбільше турбують, і спробувати бодай обговорити шляхи їхнього вирішення. Щоправда, цього разу обійшлося без формалізації – не створювали жодних гільдій, асоціацій та інших товариств.
«Можливо, ми сьогодні ні про що не домовимося, але принаймні познайомимося», — заявив на відкритті засідання один з ініціаторів зустрічі, президент Гільдії рестораторів Львова Марк Зархін. Знайомство вдалося: проблеми окреслили, шляхи вирішення запропонували.
Серед найболючіших тем, актуальних для всіх без винятку присутніх, можна виділити головну: залучення додаткових потоків туристів у Львів. За підрахунками Марка Зархіна, до кінця цього року у Львові має відкритися щонайменше 30 нових ресторацій в центральній частині міста. А це означає ніщо інше, як загострення конкуренції між закладами. Мовляв, зростання кількості ресторанів значно випереджає зростання потоку туристів, в результаті чого львівські ресторатори не можуть підняти ціни на страви... «100 гривень для хорошої другої страви, н авіть з риби, для львів’ян вже задорого. Натомість для німця чи китайця – це прийнятна ціна. Проблема така: як змусити німця чи китайця приїхати до Львова», — було сказано на засіданні.
Очевидно для усіх, що ресторатори передовсім мусять попрацювати над підняттям загального рівня своїх закладів. Це стосується і якості продуктів, і кухні, і обслуговування etc. Адже для того, аби до Львова побажали завітати, рівень в місцевих ресторанах має бути не нижчим, ніж у Європі. А кухня має здивувати. З останнім, на думку присутніх, у Львова проблем немає: адже галицька кухня насправді є цікавою, відмінною від усіх інших, і наразі ще не дослідженою. Відтак, залишається великий простір для кулінарних фантазій тутешніх або запрошени х кухарів. Щобільше, саме галицька кухня, на думку наших рестораторів, заслуговує на те, аби бути «піднятою у статусі» на фестивалі галицької кухні — який обов’язково треба запровадити у Львові, разом з фестивалем львівського пляцка. Адже львівські фестивалі віднедавна стали тією родзинкою, яка приваблює до Львова гостей. Ідею підтримав співвласник мережі авторських концептуальних ресторанів «Фест» Андрій Худо:«Наша компанія вже профінансувала не один фестиваль, і ми далі готові працювати в цьому напрямку».
Наступний етап спільної роботи рестораторів – це спроба вивести Львів за межі Львова, як би парадоксально це не звучало. Йдеться про те, щоб надати львівській ініціативі загальнодержавного статусу. Для прикладу, запровадити відзначення Дня кельнера або провести конкурс кухарів на рівні всієї країни. Програма максимум – ініціювати створення всеукраїнської Асоціації рестораторів, яка б у майбутньому впливала на розвиток ресторанного бізнесу в усій країні, брала б участь у створенні законодавчої бази щодо ресторанного бізнесу та ін.
А іноземний турист зможе дізнатися про Львів з путівників-довідників, видання яких, за пропозицією Максима Терешка, варто замовити в іноземних туроператорів. «Тоді путівник про Львів стоятиме на одній полиці з путівниками по Лондону, Парижу, Відню», — пояснив пан Терешко.
Якби все вдалося і пішло як має бути, то Львів отримав би звання ресторанної столиці України. Завдання не з легких, зважаючи на конкурентів (Київ, Одеса), але можливе для виконання. Головне – згуртованість і спільні дії. згуртованість і спільні дії.
Крім проблем глобальних, ресторатори обговорили і щоденні побутові, вирішення яких, безумовно, також впливає на якісну роботу закладу. По-перше, тут йдеться про створення «чорних списків» недобросовісного персоналу, який мігрує по закладах і постійно створює проблеми черговим роботодавцям (такий список вже існує на сайті http://kava.lviv.ua, і доступ до нього мають усі члени Гільдії рестораторів Львова).
По-друге, ресторатори ініціювали створення «чорних списків» постачальників продукції, які мають звичку давати «відкати» топ-менеджменту закладів.
Хтось пожартував, що обов’язково потрібно ще створити «чорний список» чиновників, які беруть гроші, однак нічого не роблять. Але оскільки альтернативи їм немає, то наразі вирішили це питання просто не обговорювати, бо справа ця марна.
Упродовж зборів ресторатори не втратили ані оптимізму, ані почуття гумору. Натхненний вдалою зустріччю та шампанським, Голова гільдії рестораторів потішав присутніх: «Можливо, з часом все зміниться, і ми будемо тішитися, що в нашого колєги-ресторатора справи йдуть добре. Ми будемо приходити вчитися один в одного! Люди до нас поїдуть потягами, літаками, пароплавами! Я впевнений, що це можна організувати. Для цього є супербаза – є місто, є стара ресторанна культура. У нас є все, щоб стати ресторанною столицею. І мішлен сюди прийде! Все буде!!! А от як ми будемо перехоплювати клієнтів в цьому місті – це вже тема окремої розмови».
Попри те, що результатом цієї зустрічі не стало жодне рішення чи резолюція, ресторатори визнали, що подібні зустрічі вкрай необхідні. Віднак, своє наступне засідання запланували провести вже у вересені, аби після літнього відпочинку гуртом та з натхненням взятися за спільну справу. Тоді ж буде створено і оргкомітет з втілення ідей та почнеться практична реалізація проекту «Львів – ресторанна столиця України».
Довідка:
* Мішленівська зірка (Michelin) – найпрестижніша кулінарна нагорода у світі. Лише згадка у мішленівському ресторанному путівнику – це вже визнання кухні цього ресторану. Якщо ресторан має бодай одну мішленівську зірку – це вже дуже серйозна нагорода. Дві зірки означають, що страви у цьому ресторані – це витвори мистецтва. А три мішленівські зірки, присуджені ресторанові, свідчать про те, що шеф-кухар закладу – геній своєї справи. Наразі в Україні немає жодного ресторану, який би удостоївся бодай однієї зірки.
…
Джерело: kava.lviv.ua
Здесь можно оставить свои комментарии.