Назва книги нагадує про полковника, якому ніхто не пише, а ім’я головної героїні – Евіти Роверти – про знамениту Евіту Перон, дружину аргентинського диктатора. Але цим подібність і обмежується. Полковнику з цієї книги активно пише його донька, яка майже ніколи не бачить батька і не дістає відповідей на свої листи. Принцеса Евіта самотня як у королівській резиденції, так і після того, як диктатуру батька скинуто. Вона стає скромною вчителькою Євою Анчаровою, живе інкогніто в іншій країні до смерті батька, не надто вдало замасков аної під самогубство. А після цього на неї раптом починають полювання відразу кілька спецслужб. Переклад із російської Ярослава Мишанича.
“Чоловік присів навпочіпки й відгорнув волосся з її обличчя. Не встигла навіть злякатися – у сенсі – злякатися ще дужче, – тому залишилася вродливою. Здивоване обличчя без косметики, без порочних дорослих гримас. Дитина. І так воно щоразу… Ні, він ніколи не матиме дітей”.
Джерело: lvivpost.net
Комментариев нет:
Отправить комментарий