Завтра на великій сцені відкриває сезон театр імені М. Заньковецької
Відкриваючи свій черговий – 93-й театральний сезон, який на великій сцені театру стартує завтра виставою “Сватання на Гончарівці” за твором Г. Квітки-Основ’яненка, заньківчани в особі свого головного режисера та художнього керівника Федора Стригуна запевнили: попри всезагальне подорожчання ціни на квитки тут наразі піднімати не планують.
Ця новина особливо приємна ще й через те, що у найближчих планах театру імені М. Заньковецької аж шість прем’єр. Про них серед розмов про сучасну суєту суєт не лише в державі, а й у житті кожного окремого громадянина, про відсутність театральної критики та доброї сучасної драматургії тощо і пішла мова на попередній зустрічі з пресою усіх задіяних до прем’єрних показів режисерів театру.
Уже минулого четверга на камерній сцені власну версію “Дами з собачкою” Чехова презентувала народна артистка України Таїсія Литвиненко. Захоплена як режисер темою любові, а ще можливістю відкрити в акторах, з якими випадає працювати, щось особливе, Таїсія Йосипівна створила цю виставу не на противагу своїй колезі Аллі Бабенко (чия сценізація “Дами…” свого часу отримала дуже теплі відгуки і не тільки у Львові), а головним чином під народного артиста України Ярослава Муку. Аби він, та й не тільки він, зайвий раз � �вірували – життя прекрасне.
Дивовижну постановку “Небилиці про Івана, знайдені в мальованій скрині” втілює зараз заслужений діяч мистецтв України Вадим Сікорський. Мова йде про кіносценарій авторства Івана Миколайчука про “шлях душі до істини”. Написаний у 1983 році цей кіносценарій, ставши лідером політично-студійних сценаріїв та отримавши вирок “Вважаємо подальшу роботу безперспективною”, буквально підкосив актора, пришвидшивши його відхід із цього світу. На театральній сцені “Небилиці” будуть поставлені вперше. Як зізна� �ся на запитання “Пошти” Вадим Сікорський, спочатку він хотів ставити схожий за настроями твір румунського автора. Але перечитавши за порадою Федора Стригуна “Небилиці”, він втратив будь-які вагання, чий саме твір взяти в роботу. До речі, уже є дата прем’єри – 30 жовтня. Варте уваги, що паралельно Вадим Сікорський працює над ще однією театральною прем’єрою – казкою “За щучим велінням” за Марком Кропивницьким.
Народна артистка України Алла Бабенко теж має зараз над чим думати. Її думки не відпускає чеська п’єса “Ромео, Джульєтта і темрява” про право на щастя людей незалежно від віку. Режисерка, для якої набагато важливіше проникнення у сутність речей, ніж хвилинна слава, та її власний внутрішній світ, який витворювала роками, Алла Григорівна і цього разу, вочевидь, змусить глядача думати і співпереживати.
Властиво, оця спонука до думання є визначальною для того, аби той чи інший твір у цьому театрі був взятий в роботу. На цьому вкотре наголосив журналістам Федір Стригун, який, до слова, зараз теж як режисер має що робити. Він ставить “Невольника” Марка Кропивницького (переробку поеми Шевченка), який свого часу з успіхом уже йшов на заньківчанській сцені.
Не залишився без роботи і народний артист України Григорій Шумейко. Схильний до постановок, які мають перегук із больовими точками суспільно-політичного сьогодення, Григорій Шумейко і цього разу собі не зрадив. “Мина Мазайло” Миколи Куліша – п’єса, яку – коли була написана – поставили майже всі великі театри України, завдяки Григорію Шумейку отримає ще один варіант – уже сьогоднішній – на “заньківчанській” сцені. І її мотивація, попри всі інші моменти, ще й така: зустріч із драматургією світового � �разка (якою є творчість Миколи Куліша) просто не може бути нецікава.
Як і не може бути нецікавою справжня творчість!
Джерело: lvivpost.net
Комментариев нет:
Отправить комментарий