Танго “Львівської осені”

Танго в нашому місті з кожним роком стає все популяр­нішим. З'являються нові клуби, в яких можна навчитися танцювати, нові місця, де можна показати своє вміння. Влітку ми часто бачили тангерів, які танцювали на площі Ринок, згодом і біля Арсеналу. А щосуботи у філармонії, вже традиційно, відбуваються мілонги.

Танцювати танго означає бути частиною великої сім'ї: міжнаціональної, безконфесійної, відкритої і дружньої.

Цими вихідними побувала на танго-вечірці "Львівська осінь", що відбувалася в Брюховичах. Організували її два львівські клуби: Tango Under­grounD та Bandoneon. На вечірці було зареєстровано понад 200 учасників. Окрім львів'ян, сюди при­їхали гості з Києва, Маріуполя, Рівного, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Москви, Санкт-Петербурга та Гамбурга. Також із ро­сійської столиці приїхали відо­мі тангери, які крутили nuevo (сучасне віяння в тан� �о).

На заході панувала легка та неформальна атмосфера. Тан­цю­вальних пар було настільки багато, що не залишалося змоги навіть перейти на інший бік зали. Деякі тангери не пропускали жодної мілонги. А тривало свято танцю з десятої вечора – і до ранку. Від п'ятниці до неділі. В суботу гості, які зупинилися в готелі (захід відбувався в готелі "Валентина"), танцювали ранкове танго в піжамах. Потім на них чекала екскурсія Львовом, а ввечері – знову танго.

Організатори постійно вигадували різні правила, починаючи від заборонених кольо� �ів одягу та закінчуючи нормами поведінки, за недотримання яких доводилося сплачувати штраф. Також було кілька цікавих конкурсів. На автора найбі­ль­ше враження справив танець із зав'язуванням очей спочатку партнеркам, а потім партнерам. У залі запанувала ніжність, яка буває лише там, де є двоє. Це був дуже особливий, надтонкий момент з оголеною вразливістю та загостренням відчуттів. Зруйнувалися стереотипи щодо танго лише як до танцю пристрасті. Танго – це насамперед світ чуттєвості! Також сильне враження залишив виступ пари профе� �ійних тангерів із Києва.

Це була перша "Львів­ська осінь". А перша – означає по­чаток.

Ольга САМБОРСЬКА

Джерело: gazeta.lviv.ua

Здесь можно оставить свои комментарии.