Криза кризою, а обід — за розкладом!

«Кризові часи» — це не обов'язково «голодні часи». Звичайно, потоки відвідувачів до ресторанів і кав'ярень зменшилися, але не настільки, щоб мова йшла про повний штиль у галузі. Людям, які звикли проводити свій вільний час поза домівкою, важко буде повністю відмовитися від походу до улюбленого закладу.

Ресторанний ринок Львова за темпами розвитку можна назвати чи ненайдинамічнішою сферою життя міста. Підвищена увага до Львова, як до туристичного та гастрономічного центру Західної України позитивно вплинула у 2009 році передусім на розвиток гастрономічного туризму.

Спробуємо розібратися, яким став минулий рік для КаБаРе Львова, яким чином впливають на розвиток ресторанної сфери гастрономічні акції, і наскільки добрими можуть бути прогнози для вже існуючих і новостворених закладів ресторанного бізнесу у місті.

Цифри

Загалом, протягом 2009 року у Львові функціонувало 882 заклади ресторанного господарства, що на 4 відсотки менше, ніж у 2008 році. Згідно даних Управління економіки Львівської міськради, згідно інформації, наданої Головним управлінням статистики Львівської області, позаторік у Львові існувало 915 одиниць громадського харчування.

Але маємо відмітити позитивну динаміку зростання ресторанів, оскільки у порівнянні з позаминулим роком, кількість ресторанів Львова збільшилася на 109 відсотків (з 76-ти до 83-ох).

У 2009 році відбулося зменшення кількості кафе, барів та їдалень у середньому на 7% порівняно з 2008 роком.

Проте забезпечення львів’ян кількістю ресторанів, кафе і барів залишилося незмінним: на 10 тисяч осіб припадає 12 об’єктів ресторанного господарства. Майже незмінною (різниця у 0,3%) залишилася кількість місць у мережі ресторанного господарства Львова, яка припадає на одного жителя міста.

Натомість, минулого року відбулося зменшення кількості місць та забезпеченість львів’ян місцями у об’єктах ресторанного господарства на 3%. Проте майже на 2 % у порівнянні до позаминулого року зросла середня кількість посадочних місць (з 53-ох до 54-ох).

Що зроблено для КаБаРе Львова?

2008 року львівські ресторатори створили Гільдію. Ця організація, до якої впродовж двохрічного існування увійшли більше 30 ресторанів міста, спробувала побудувати конструктивний діалог як з львівською владою так і з постачальниками продукції для закладів ресторанного бізнесу.

Йдеться насамперед про спільну розробку нормативно-правових документів ресторанного спрямування та створення гастрономічних «приводів», які залучали до участі у святах більшість закладів сфери гостинності та завдяки яким місто отримало репутацію не лише туристичного, але й гастрономічного центру Західної України.

У місті за останні 2 роки ресторатори спільно з владою започаткували і провели низку гастрономічних фестивалів і акцій: Львівська пательня (2008, 2009 рр...), День кельнера (2009 р.), «Чесне таксі за чесним тарифом» (ресторатори спільно з таксистами, 2009 р.), «Вихідні за півціни» тощо.

Ресторатори Львова спільно «взялися» і за постачальників продукцій. Раніше кожен бізнесмен самотужки мав боротися з недобросовісними фірмами, які зривали графіки поставок. Прикладом може слугувати доволі гострий діалог рестораторів з керівництвом львівського відділення «Метро кеш енд керрі» у 2008 році, який торкався нерегулярності поставок та відсутності певних одиниць продукції.

Прогнози

«Кризові часи» — це не обов’язково «голодні часи». Звичайно, потоки відвідувачів до ресторанів і кав’ярень зменшилися, але не настільки, щоб мова йшла про повний штиль у галузі. Людям, які звикли проводити свій вільний час поза домівкою, важко буде повністю відмовитися від походу до улюбленого закладу. Про це свідчать і цифри: якщо оборот ресторанного господарства у січні-лютому 2009 року становив 129,5 млн.грн, то вже за січень 2010 року оборот ресторанного господарства області склав вже 67 млн гривень.

Кількість ресторанів цього річ якщо і не збільшиться, але суттєво і не зменшиться. Про «виживання» на львівському ресторанному ринку можна переживати лише тим закладам, які окрім гламурності і відсутності якісної кухні як такої, більше не зможуть запропонувати клієнту нічого. Натомість, відмінна кухня у поєднанні з «розумними» цінами, лояльність до постійних гостей допоможе закладам втриматися «на плаву» і пережити складні часи.

Цей рік обіцяє бути багатим і на львівські гастрономічні свята. Впродовж цього року у місті відбудеться близько десяти гастрономічних фестивалів, більшість з яких має за плечима 2-3 роки. Новинками стануть Cвято сиру і вина та Свято хліба. Доволі плідним цьогорічним «ресторанним нововведенням» стала участь рестораторів та їхніх закладів у культурно-фестивальному житті міста.

Минулого року заклади міста спільно з владою «залучали» туристів до Львова акцією «Вихідні за півціни». А при проведенні «Свята шоколаду’2010» ресторатори активно долучалися до фестивалю і намагалися подати ресторан чи клуб як «найшоколадніший». З цією участю у ресторанну сферу прийшло розуміння того, що спільне проведення гастрономічних подій сприяє активній популяризації закладу серед потенційних його відвідувачів.

Мала би налагодитися цьогоріч і співпраця «ресторатори-постачальники». Посткризові умови існування і вибагливість львівських ресторанів створює конкуренцію серед постачальників. Тепер не ресторатори переймаються наявністю-відсутністю продукції, а постачальникі підлаштовуються під ресторани, адже розуміють: погано обійшовшись з одним закладом, вони можуть втратити велику частину свого «ринку збуту» у Львові.

Статтю створено завдяки матеріалам, наданим Львівською міськрадою, ГУ статистики у Львівській області та Гільдією рестораторів Львова.

…

Джерело: kava.lviv.ua

Здесь можно оставить свои комментарии.