Руанда. Готель для білих з коктейлями і чистеньким басейном посередині. Канадський журналіст, Бернар Валькур, у якому явно відчувається alter ego автора, намагається створити місцеве телебачення, але не може догодити одночасно і місцевій владі, і західним спонсорським організаціям. Він закоханий у юну негритянку і дуже боїться за неї, бо найближчим часом усі бояться масових убивств, у ході яких лише за кілька місяців бойовики з племені хуту переріжуть майже мільйон тутсі – десяту частину населення Руанди, а зовнішній світ буде пасив� �о спостерігати за цим з екранів CNN. “Книга року” в Канаді у 2001. Роман був успішно екранізований режисером Робером Фавро.
Хорошо бы придумать определение этим белым, которые разговаривают, смеются и пьют лишь для того, чтобы бассейн осознал их важность, нет, даже не так, просто заметил сам факт их существования. Выберем слово “шумность”, потому что здесь на самом деле шумно, а еще этот шум обладает некой непрерывностью, постоянством, напоминая бесконечное карканье.
Джерело: lvivpost.net
Комментариев нет:
Отправить комментарий