вторник, 14 апреля 2009 г.

“Орфей та Еврідіка” – вперше у львівській Опері

У Львівській національній опері відбулася прем'єра вистави "Орфей та Еврідіка", що її створено до 295-ї річниці від дня народження видатного німецького композитора Кріс­тофа Віллібальда Глюка.

Ця опера ніколи не звучала на львівській сцені, а на її постановку польського режисера-постановника Збіґнєва Хшановського, відомого львів­ській публіці постановкою "Мойсея", надихнули відвідини Гранд-опери в Парижі. По-перше, там серед скульптур композиторів, які мали світове значення для опери, він побачив статую Глюка, а по-друге, тема Орфея почала приваблювати Хшановського ще й з огляду на те, що він прикрашає надгробок патронеси львівської опери Соломії Крушельницької на Личаківському цвинтарі.

Музика твору Глюка дає надзв� �чайні можливості для втілення режисерських фантазій. Тому до чотирьох дійових осіб – Орфея, Еврідіки, Ероса та Блаженної Тіні – додали хорові та балетні елементи, аби заповнити сценічний і звуковий простори. У створенні хореографічної альтернативи солістам режисерові допомагав балетмейстер театру Сергій Наєнко. А хормейстер Василь Коваль перетворив хор на окрему дійову особу.

Львівська опера спромоглася на два повноцінні склади виконавців. І це попри склад­ність твору, в якому, за ідеєю Глюка, всі сольні партії мали виконувати жінки. Отже, ролі розподілено так: Орфей – за­служена артистка України Наталія Дацько та лауреат міжнародних конкурсів Тетяна Вахновська; Еврідіка – заслужені артистки України Любов Качала та Наталія Романюк; Ерос – Наталія Курильців і лауреат міжнародного конкурсу Юлія Лисенко; Блаженна Тінь – за­служені артистки України Яна Войтюк і Світлана Мамчур.

Диригент-постановник Михайло Дубчак відзначив доступність опери Глюка. "Тут – ми­лозвучні розгорнуті арії, чудові ансамблі, цікаві балетні дивертисменти і на загал блискуча ін� �трументалізація. Стиль Глюка, його музична мова – цілком відмінна від звичного нам виконавства, тому солістам, артистам хору й оркестру було дуже цікаво працювати. Ми перекинули місток у ХVIII століття та, як не дивно, почерпнули там багато нового. І ствер­джуємо вслід за Глюком: "Мета музики в тому, щоб супроводжувати поезію, підсилювати висловлення почуттів. Простота, правда і природність – ось три великі принципи прекрасного у всіх творах мистецтва".

Сподобалася опера і глядачам, які були вражені музикою, костюмами, декораціями. � � також поєднанням балету й опери.

Вікторія Димочкіна

Джерело: gazeta.lviv.ua

Здесь можно оставить свои комментарии.

Комментариев нет: