2009 Люди і події. Кіно

Кохання року. “Розірвані обійми” (Los abrazos rotos, реж.: Педро Альмодовар, у гол. рол.: Пенелопа Крус)
Пенелопа Крус, виглядає, повернулася до свого вчителя Педро Альмодовара серйозно та надовго. Режисер бавиться нею, як лялькою: то гримує під Одрі Хепберн, то одягає на неї білу перуку. Крім того, він бавиться із кольором та візіями. Виходить, як завжди, добре і покіноманськи.

Делікатес року. “Безславні виродки” (Inglourious Basterds, реж.: Квентін Тарантіно, у гол. рол.: Бред Пітт)
Ще один кіноман Квентін Тарантіно презентував цього року чи не найкращий фільм у своїй кар’єрі. Вічний кінохуліган зняв фільм у такому шаленому темпі та з такою кількістю подій та героїв, що відірвати очі від екрана неможливо. Тим більше, що, попри кривавий сюжет, який розповідає про американськоєврейське підпілля в окупованій німцями Франції, режисер зумів напхати у фільм багато. Жоден герой, жодна сцена та жодн� � пісня не з’явилися на екрані випадково. Усі вони — парафрази чи цитати.

Скандал року. “Антихрист” (Antichrist, реж.: Ларс фон Трієр, у рол.: Вілем Дефо, Шарлотта Гензбур)
Засновник “Догми 95″ завжди знайде, чим здивувати. У картині йдеться про подружню пару, яка втратила дитину і тепер ховається у хатинці в лісових хащах. Саме там розпочинаються жахливі речі: і проливання крові, і містичні видіння, і смерть, і візуалізація зла. А все для того, щоб довести світові — його, світ, створив насправді Сатана.

Відкриття року. “Пророк” (Un prophеte, реж.: Жак Одіяр, у гол. рол.: Тахар Рахім)
Франція. Наші дні. Малік Ель Джабена потрапляє до в’язниці. За ґратами, серед мафіозі, які ворогують між собою, йому важко протриматися: араби його не приймають, тому що він не шанує їхніх традицій, а корсиканці — через національність…
Таку історію розповів французький режисер Жак Одіяр. У підсумку — Гран­прі Канн, “Сезар” та номінація на “Оскар”.

Тріумф року. “Біла стрічка” (Das weisse Band, реж.: Міхаель Ханеке, у гол. рол.: Леоні Бенеш, Йозеф Бірбіхлер)
Протестантське селище у Північній Німеччині напередодні Першої світової війни. Історія дітей та підлітків. Історія їхніх родичів: барона, економа, пастора, лікаря, акушерки, фермерів… У селищі трапляються таємничі злочини. Хто в них винен? “Золота пальмова гілка” Каннського фестивалю для Ханеке, який ушосте брав участь у Каннському кінофестивалі. Також за картину “Біла стрічка” він дістав нагород и екуменічного журі та журі ФІПРЕССІ, тобто усі три незалежні одне від одного журі визнали його картину найкращою. Згодом до журі Канн приєдналася і євпропейська кіноакадемія, яка визнала картину найкращим фільмом року.

Недогляд року. “Ліміт контролю” (The Limits of Control, реж.: Джим Джармуш,
у гол. рол.: Білл Мюррей, Тільда Свінтон, Гаель Гарсія Берналь)
Похмурий іноземець, заявлений у титрах як просто Одинак, вирушає невідомо куди, щоб зробити невідомо що. Те, як Джармуш змушує дивитися свій фільм, нагадує дії гіпнотизера. Чомусь ця вишукана та вигадлива стрічка загубилася у потоці інших і залишилася найбільш недооціненою картиною року.

Прорив року. “Аватар” (Avatar, реж.: Джейм Кемерон, у гол. рол.: Сем Вортінгтон, Сігурні Вівер).
На підготовку проекту Джеймс Кемерон витратив 10 років і використав революційно нові технології. У фільмі йдеться про далеке майбутнє. Група землян на чолі із Джейком Саллі, напівпаралізованим ветераном, вирушає в експедицію на планету Пандора…

“Свіжак” року. “Молоко горя” (La teta asustada, реж.: Клаудіа Ллоса, у гол. рол.: Мегалі Сольєр).
Володар “Золотого ведмедя” Берлінале — “Молоко горя” — розповідає одну із сторінок недавньої перуанської історії, коли тисячі жінок були жертвами зґвалтувань. Друга кратина Клаудії Ллоси, яка підкорила світ “Мадейнусою”, довела, що давні традиції латиноамериканського магічного реалізму є свіжішими від втомлених світових кінематографій.

Реанімація року. “Зоряний шлях” (Star Trek, реж.: Джей Джей Абрамс, у гол. рол.: Кріс Пайн).
Чергове перезавантаження популярної в США франшизи її шанувальники вважають дуже вдалим. Стартувавши за 11 років до “Зоряних воєн”, “Зоряний шлях” освітив дитинство кількох поколінь американців, а потім зійшов на пси. Джей Джей Абрамс реанімув її старанно та з фантазією.

Імідж року. “Бруно” (Bruno, реж.: Ларрі Чарлз, у гол. рол.: Саша Барон Коен).
Американська комедія “Бруно” в українському виконанні цього року здивувала світ. Експертна комісія з питань розповсюдження й демонстрування фільмів при Міністерстві культури і туризму України заборонила прокат фільму через “художньо невиправдану демонстрацію статевих органів та стосунків, гомосекс. Майже усі провідні західні ЗМІ відгукнулися на цю подію. Reuters, а слідом за ним і “Le Monde”, нагадувало читачам, що “в Україні на нетра диційну сексуальну орієнтацію досі дивляться косо”. “The Guardian” вважає заборону фільму етапом передвиборної кампанії Віктора Ющенка. “The Times”, а також інші ЗМІ почали активно обговорювати тему цензури в Україні.

Джерело: lvivpost.net

Здесь можно оставить свои комментарии.