Для багатьох, хто уже кілька років виокремлює для себе ім’я Петра Сметани у когорті надзвичайно цікавих молодих творців, стане деякою несподіванкою його виставка живопису “Кольорові ознаки плюсів і мінусів” у галереї “Зелена канапа”. Перша персональна в біографії цього художника.
Хоча сам Петро Сметана дивується, що його радше сприймають як творця привабливих інсталяцій, а не живописця. Хоча із фарбами він не розлучався ні під час навчання на факультеті дизайну Львівського національного лісотехнічного університету (який закінчив два роки тому), ні згодом.
“З фарбами він тужить, мерзне морозного ранку, зустрічає весну, тішиться першому променю сонця”, – напише про нього директор “Зеленої канапи” Олеся Домарадзька в анотації до виставки. “25-річний художник, що ходить по найстарішій частині Львова з етюдником і картонами, складає в майстерні натюрморти з в’яленої риби, яку після малювання з’їсть, старої швацької машинки та квітів, які не встиг подарувати дівчині… Пензлем художника водить не рука, що здобула навички при навчанні, а емоції та дар їх виявле ння через живопис. Часто художник сам дивується. Невже це намалював я? Хіба на це здатна будь-яка досконала програма? Ні. Тільки недосконала, нераціональна і нелогічна душа”.
Самостійно відібравши для експонування ті роботи, які, як вважає сам, найкраще ілюструють найбільш “плюсові” та найбільш “мінусові” його емоційні стани, Петро Сметана водночас далекий від того, щоб бути собою задоволеним. “Я взагалі собі не подобаюся”, – за кілька хвилин до відкриття зізнався він “Пошті”. А мені подумалося, що риса невдоволення собою, можливо, для творця не найгірша. Як казав Гете, тільки усвідомлення власної недосконалості наближує до того, аби досконалими стати.
Джерело: lvivpost.net
Комментариев нет:
Отправить комментарий