Культовий американський піаніст дасть концерт 2 вересня
Перша аналогія, яка виникає у зв’язку із прізвищем музиканта із США, – невипадкова. Предки піаніста з боку батька хизувалися потрійним прізвищем Віардо-Маразлі-Гарсія і родичалися не лише із славетною балериною, але й із найвидатнішим одеситом. Але радянський режим не поділяв дореволюційного захвату, тож бабуся майбутнього піаніста опинилися у сталінських таборах, де провела десять років.
На тлі такої історії, яка зробила б честь і голлівудському блокбастеру, розпочався шлях майбутнього піаніста. З раннього дитинства і до чотирнадцятилітнього віку його виховувала, а передовсім змушувала грати на фортепіано власне та “залізна” бабуся-аристократка, котра після виходу з таборів оселилася в Запоріжжі – де й минуло дитинство Володимира Віардо. Тож до України він завжди приїжджає з особливими почуттями.
У чотирнадцять мама-артистка вирішила, що хлопцеві в Запоріжжі тісно й відправила його до Москви, де він навчався спершу в “Гнесінці”, а потім – у Московській консерваторії, в класі легендарного Льва Наумова. Студентом він переміг у двох найпрестижніших конкурсах – ім. М.Лонг та Ж.Тібо в Парижі (1971) та конкурсу Вана Кліберна в США(1973). Молодого радянського виконавця почали запрошувати в найпрестижніші зали світу, а в 1976 році бельгійський фонд Алекса де Вріза вручив йому премію як найкращому піаністові року. Звісно, в се це не надто подобалося тогочасним ідеологам – наступних десять років Віардо був “невиїзним”, а коли залізний заслін нарешті привідкрили, то 1988 року емігрував до США.
Тут він відомий не лише як концертуючий піаніст, але й педагог – резидент-професор Техаського університету та Міжнародної музичної академії у Далласі. З 1997 року почав давати майстер-класи й у Москві. Кілька разів виступав у Києві, у рідному Запоріжжі.
“Я ніколи не починаю грати твір, доки не відчую, що це я сам його написав”, – якось влучно висловився про свій підхід до інтерпретації музикант. Тож у львів’ян з’явиться унікальна нагода одного вересневого вечора зустрітися із Францом Шубертом, Ференцом Лістом, Фридериком Шопеном та Клодом Дебюссі.
Джерело: lvivpost.net
Комментариев нет:
Отправить комментарий