Юрко Покальчук. Озерний вітер. “Книжковий клуб”
Письменник, поет, перекладач, музикант, невтомний мандрівник, автор 17 книг, часто нагадував про себе. Серед його численних проектів траплялися і цілковито несподівані — наприклад, літературний альманах, у якому публікували тексти неповнолітніх в’язнів. Поема у прозі “Озерний вітер” більше схожа на казку або притчу, ніж на твори у “фірмовому” стилі автора — тут немає ні епатажу, ні відвертих сцен, а лише мрійлива історія Волина, хлопця, якого лісова королева зробила своїм коханцем, але він все ж таки порушив пр� �вила лісу і закохався у земну дівчину. Така собі “Лісова пісня” з домішками кіплінгівської історії про Мауглі.
Лише на мить завмер Волин, а потім швидко ступив уперед і, опинившись поряд із квіткою тієї миті, коли гладка химера збиралася кинутися на нього, обома руками водночас зробив два порухи. Ліву руку Волин всадив потворі у пащу якомога глибше, аж потвора захлинулась. Та, перш ніж її гострі зуби геть відкусили цю руку і дванадцять зміючих голівок вп’ялися у м’язи Волина, правою рукою він зірвав блакитну квітку і підніс до свого обличчя.
Джерело: lvivpost.net
Комментариев нет:
Отправить комментарий