“Сприймаю світ через образи, картини і кадри. І найточніше розповісти про це дає можливість текстиль”, — стверджує молода художниця Мирослава Рожко (викладач Дублянської дитячої школи мистецтв імені С.Турчака), виставка якої “Дерева як сни” відкрилася у Музеї етнографії та художнього промислу.
Якщо зазирати у сутність представленого, то “ранкова реальність, мінлива й мерехтлива, густо переткана павутинням гілок, прив’язує затишне небо до землі міцними канатами стовбурів… На світанку проростає за вікном ДЕРЕВАМИ!” Знову ж таки — це Мирослава Рожко в анотації до події — дівчина талановита, схильна до глибшого проникнення у суть речей, явищ і справді цікава. А відтак і твори в експозиції “Дерева як сни” — такі, що спонукають зупинитися біля них надовше. І не тільки тому, що художниця презентує нову авторську техніку — ткацтва на склі, а також через спроби філософського осмислення речей і світу.
“Мирослава Рожко реагує на метаморфози в природі через дзеркало власної екзистенції, — зауважує про неї мистецтвознавець Роман Яців. — Оригінальна техніка, в якій базові прийоми текстилю інтегруються в інсталяції з листами скла, дає широку палітру асоціативних звучань, багатоваріантність пластичних і фактурних вирішень, ілюзорну глибину незвичного живописання меланхолійних настроїв природи. Знайдений художницею образно-метафоричний ключ — “Дерева як сни” — надав виставці наскрізного і цілісного характеру, а сукупність техніко-технологічних і формально-образних прийомів остаточно закріпила естетичну самодостатність презентованого мистецького явища”.
Властиво, якщо говорити про ідею дійства як таку, то Мирослава Рожко не вигадувала її штучно. Філософське розуміння світового дерева як універсального поняття, що охоплює всі настрої і всі трактування та зацікавлення контрастом почуттів і протиставлень, наштовхнули її на думку спробувати поєднати тепло облюбованої нею серед усіх матеріалів нитки (а за плечима навчання на “художньому текстилі” у коледжі імені І.Труша та Львівській національній академії мистецтв) із холодом скла і подивитися, що з того вийде. Результат, який � �дивував своєю об’ємністю, незвичайністю, іншими характеристиками, настільки її захопив, що у цій площині активно працювала і далі, пропонуючи глядачам для власних інтерпретацій “Травень”, “Портрет груші”, “Цвіт як сміх”, цикл ” П’ять ангелів або п’ять снів” та інші не менш цікаві твори.
Цікаво, що, попри молодий вік, ця виставка для Мирослави Рожко не перша. Минулого року дівчина презентувала власну експозицію “Спогади про осінь” у столиці, а ще є дуже активною у вагомих мистецьких подіях України (зокрема, працювала над виготовленням костюмів до вистави театру “Нова мета”, фестивалю української середньовічної культури “Ту стань!” тощо).
Джерело: lvivpost.net
Комментариев нет:
Отправить комментарий