У природі немає поганої погоди – співається у популярній пісні. Але коли майже посеред літа кожен ранок зустрічає тебе проливним дощем, а ближче до обіду він перетворюється на задушливу спеку, починаєш сумніватися у правдивості цієї фрази. Коли настане літо?
З таким запитанням "Газета" звернулася до Анатолія Прокопенка. А заразом ми поговорили про глобальне потепління, перепади температур і прогноз врожаю.
— Пане Анатолію, справжнє літо колись настане?
— Настане, не турбуйтеся. Можна сказати, що воно вже настало. Після минулотижневого похолодання, коли проходив активний атмосферний фронт, уже настало значне потепління, температура суттєво підвищилася. Щоправда, це потепління довго не триватиме і через кілька днів можливе незначне похолодання.
— Прогнози погоди на це літ� � дуже різняться. Одні обіцяють, що буде спекотно, інші – що холодно. То яким все-таки буде літо?
— Залежно де. Якщо говорити про південно-східну частину України, по лінії Суми-Кишинів, то там буде надзвичайно спекотно – температура повітря триматиметься на рівні 30-36 градусів тепла. На заході буде трохи прохолодніше – 23-28 С, однак в окремі дні може бути і до +30 С.
— Про точність прогнозів погоди складають анекдоти. Наскільки вони є точними?
— У літній період дуже складно прогнозувати опади. Випадання дощу зазвичай є локальним. Б уває, що в одному кінці міста дощ іде, а в іншому – ні, відтак вгодити всім нереально… Наші прогнози ґрунтуються на математичних розрахунках, які проводять Англійська метеослужба, Європейський центр середньострокових прогнозів, Німецька служба погоди тощо. Ми маємо свій метод обробки розрахунків за глобальною моделлю, що проводять згадані центри. Загалом прогнози Гідрометеоцентру справджуються десь на 88-95%, тобто зі ста прогнозів не справдяться від 5 до 12. Однак слід зважати на те, що правдивий прогноз можна скласти на доволі коротки� � період — до 10 діб. Далі йде просто тенденція ще на 5 діб.
— Цього року погода нас дещо дивує – то весна ніяк не приходила, то тепер із літом щось діється… Це якийсь збій у програмі?
— Та ні! Це взагалі нормальна ситуація для літа. Звісно, в останні роки ми мали на початку літа температуру за 30 градусів, хоча раніше такі температури були, як правило, в липні-серпні. І це пов'язано з кліматичними змінами, які особливо помітні в холодний період року. Якщо порівняти зими 40-50-річної давності й нинішні, то різниця суттєва. Ці зміни пр� �зводять до того, що розмиваються межі сезонів.
— Це через глобальне потепління?
— Так. І це підтверджують спостереження, які ми проводимо. Про це говоримо вже не один рік.
— Останнім часом традиційними є різкі перепади погоди. Чим це зумовлено?
— Швидкість зміни погоди впродовж останніх 50 років справді зросла. Раніше погода могла бути незмінною і сім, і десять днів. Сьогодні ж таких тривалих періодів практично не буває. Погода змінюється зі швидкістю 1-2 дні, і це не зовсім добре впливає на стан організму, який просто не вс тигає пристосуватися до нових метеорологічних параметрів. Він відчуває стрес, а людина втрачає продуктивність роботи і почувається погано. Такі перепади пов'язані з тим, що приходять різні повітряні маси, які власне їх і зумовлюють.
— Тобто це не пов'язано з якимись глобальними речами в кліматі?
— Все взаємопов'язано. Наприклад, зміни десь у Центральній Америці якимось чином можуть позначитися на погоді в нашій державі. Адже "кухня" погоди – як правило, Атлантика. Саме від неї залежить формування циклонів та антициклонів для нашої території. Але бувають ситуації, коли на нас впливають атмосферні процеси, наприклад, із Південного Сходу – районів Ірану, Туркменістану тощо. Знаєте, рік на рік не припадає. Немає, скажімо, якоїсь закономірності в тому, що як змінюються пори року, так змінюється і погода. Все залежить від тієї ситуації, яка виникла в той чи інший проміжок часу.
— Чому людям стає важче пристосуватися до погодних змін?
— Усі люди відчувають метеорологічні зміни — атмосферний тиск, температуру та вологість повітря, вітровий режим, г� �озову електрику тощо. Хтось більше, хтось менше, але відчувають усі. Але так було і раніше. Хіба що, можливо, зараз кількість таких випадків збільшилася.
— Цьогоріч на погоду нарікають селяни – кажуть, вона негативно вплине на врожай.
— Вона якимось чином уже вплинула. Весняні заморозки суттєво зменшили врожайність плодово-ягідних. Зараз часто випадає град, який вбиває ті виноградники, які ще залишились. Не кажу, що це масове явище, але воно відбувається на значних площах. І ті ж засушливі умови, які зараз зберігаються на Сході, П� �вдні та Центрі, теж призведуть до зниження врожаю, оскільки зараз власне той період, коли врожай формується.
— То в нас доволі песимістичні прогнози?
— Ні, не можна сказати, що песимістичні. На погоду ніколи не можна ображатися. Погода є і буде. Просто треба пристосовуватися.
— Глобальним потеплінням нас лякають давно, але іноді його й хочеться. То коли вже Україна стане субтропіками?
— Ну, в Криму є субтропіки…
— А у Львові?
— Ні, у Львові ще ні. У Львові наблизилися до клімату Франції.
— Кажуть, що Львів у погод ному плані є доволі специфічним – у нас часто йдуть дощі, висока вологість. Чим це пояснюється?
— Така погода є не лише у Львові, а у всьому Західному регіоні. Це можна сказати про Івано-Франківщину, Львівщину, частину Польщі, Словаччини тощо. Така погода пов'язана, зокрема, з Карпатами, які впливають на погоду. Є ліси, багато річок, водорозділи, тобто в регіоні — багато вологи, випаровування. Це місцева, так би мовити, характеристика території, що вода випаровується, тут же підсилюється і тут же випадає дощами назад. Особливо в лі� �ній період.
Розмовляла Ірина Гамрищак
Джерело: gazeta.lviv.ua
Комментариев нет:
Отправить комментарий