У приміщенні фестивалю-ресторації "Лівий берег" 27 червня, попри негоду за вікном, було спекотно. Того дня гурт зі Східної України "Вертеп" презентував вимогливій, ба навіть вередливій, львівській публіці свій дебютний альбом "Віршоспіви".
За столиками потрохи збираються люди, музиканти налаштовують приладдя. Трішки гасне світло. Симпатична дівчина самотньо очікує чогось. Її витончені, жіночні рухи стримані, але зацікавлені. Дівчина-картина. Позаду неї Сергій Жадан невпинно з кимось балакає, тихо скрутившись біля столу. Поблизу мене панянка розмальовує від нудьги червону серветку. В очікуванні початку на сцені з'являється молодий і шалений львівський поет Грицько Семенчик: вітає всіх, хто зібрався та покваплює учасників гурту "Вертеп", які забарилися на саунд-чеку.
Грицько не лише ведучий поетично-музичного дійства, але і його учасник. Отже, аби розвіяти останню таємницю повідомляю: дніпропетровський фольк-рок гурт "Вертеп" привіз із талих далечінь свій дебютний альбом із дуже нехитрою назвою "Віршоспіви", намагаючись зацікавити своєю творчістю вибагливих львів”ян. Для підтримки талановитих друзів-музик завітав у наші краї харків'янин Сергій Жадан, який поєднав приємне з корисним, наступної днини виступивши в літературній кав'ярні "Кабінет".
Але повернімося до "Вертепу". Злива, грім, блискавки не злякали нікого, й акорди гостей залунали на всю гучність, змінивши погодні негаразди добірною музикою. У темних окулярах на сцену вийшов уже згадуваний поет Грицько Семенчук і, прочитавши під музичний супровід кілька поезій, потішив і розігрів публіку, яка швидко розібрала, хто "власне ми і власне я".
З ходу оголосивши наступного поета, Г. Семенчук не пожалів епітетів, аби назвати Юрія Кучерявого "суперкультменеджером" Львова. Отож Кучерявий, а після нього і Жадан читали свої вірші під імпровізації "Вертепу". Т� �лановиті музиканти й чудові літератори. Цікаве дійство завершувала поетеса Мар'яна Савка, яка власне ліричним тоном розбурхала чоловічу ієрархію.
Після цього вертепівці перейшли безпосередньо до "Віршоспівів" і виконували свої безумовно оригінальні твори, даруючи публіці гарний вечір у компанії друзів, кави та пива. Останнє згодом поступово перемістилося на сцену, надавши видовищу теплої, домашньої атмосфери.
Кожна пісня "Вертепу" різнилася за стилістичними поворотами і якась жива енергія ширилася залом. Я ж познайомився з самотньою панянкою, про яку розповідав на початку. За розмовами з нею дізнався про враження киянки від подорожей і концерту, а ще…не помітив логічного завершення презентації. Хлопаки почали збирати інструменти. Люди розбігалися вологим містом, свято завершилось, а стрілки годинника глибоко перетнули північ…
Максим Івануха
Джерело: gazeta.lviv.ua
Комментариев нет:
Отправить комментарий