Галерея “PRIMUS” (вул. Лесі Українки, 16/5) запрошує на відкриття виставки “ІНАКШЕ” Олександра Романюка.
Відкриття виставки 18 серпня о 18.00 год.
Планета Китапонія: ілюзія реальності абореальність ілюзії
Колиякось роківзо двадцять тому львів’янин Олександр Романюкспробуваввтілитисвоє захоплення культуроюКитаюта Японії (длязручностівимовляння –«Китапонією» — термін автора) в матеріалі, це була така собі забава, «монетоїдні випуціни». Наступним етапом поступу китапонського мистецтва, після копіювання екзот� �чних стародавніх монет, стали відбитки мідно-бронзово-цинкових авторських пластинок на папері, як фабричному, так і власноруч Олександром рукоробленому. Так з'являлися численні колекції вишуканих епістолярних наборів, які мало хто використовує за призначенням: написання листа, адже хто тепер пише листи на папері? Натомість смакують визиски авторських колажів на теми китапонської символіки, каліграфії, поезії, філософії, оцінити всю глибину яких навіть інтелектуалам дозволяють тільки докладні коментарі самого Романюка.
З рока ми процес приросту авторської територіїКитапонії та її облаштування набувобертів.
Окрім монетоїдів, якіОлександр нанизує на шнурочки, перетворюючи кількість металевих пластинок на якість фантасмагоричних орієнтальних плазунів, і численних графічно-каліграфічних модуляцій є ще книжки у переконливих шкіряних обкладинках, металеві сторінки яких можна читати в будь-якому порядку – вони самодостатні. А до уваги богемних модниць — кілограми ексклюзивної біжутерії, оце п'ять хвилин тому з археологічного розкопу.
Усі ці к� �тапонські смаколикиОлександрстворює не задлявигоди: йому комфортно усерединіпроцесу. Коли жавтору раптом набридає самотність континенту Китапонія, він робить виставки, щоби мати можливість поспілкуватися на улюблені китапонські теми з друзями-знайомими і залучити у свою орбіту «свіженький контингент».
Романюкуподобається пантеличитисвоєютворчістю автохтонних китайців з японцями. В їх запрограмованих тисячолітньою традицією головах ніяк не вкладається, як європеєць, та ще й такий, що ніколи не був в Китаї з Японією, і мови н е знає, САМ, без жодних вчителів, власним розумом і руками досягнув вміння створювати речі, які виглядають абсолютно як китапонські, промовляють, як китапонські, й усіма рецепторами десь на генетичному рівні відчуваються як китапонські. Але не китапонські. Навіть близько не лежали. Адже Олександр Романюк створює свої артефакти в техніці, якої в Китаї з Японією не існувало, в матеріалі, з яким там не працювали, і використовує сюжети, якими там не користувались. Ця скринька відкривається просто – Олександр знає про Китай з Японією стільк� � (все, що можливо дізнатись, живучи в Україні), що ця кількість перетворилась в якість. Він на гіперінтуїтивному рівні потрапляє «в десятку» суті відчуття «китапонськості» речі: її фактури, текстури, змісту, рівня створенності. У його артефактах є все, що має бути в китапонському аутентику – сенс, рівень каліграфії, дух стародавності….
Історик мистецтва НаталіяКосмолінська
джерело:галерея Primus
Джерело: lvivstory.com
Комментариев нет:
Отправить комментарий