Виставка “Іван Руткович. Жовківський іконостас”

11 вересня 2009 року о 16. 00 в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького (пр. Свободи, 20) відбудеться відкриття виставки «Іван Руткович. Жовківський іконостас (1697 — 1699 рр.)» на якій вперше в повному обсязі будуть представлені ікони та фрагменти декоративного різьблення іконостаса церкви Різдва Христового із Жовкви.

Виставка триватиме до 8 листопада 2009 року й супроводжуватиметься вичерпними науково-популярними коментарями, документальними матеріалами, мультимедійним проектом віртуальної реконструкції іконостаса.

Іконостас усвоєму первинному вигляді, попри багатствокольору, різьби та позолоти, розбудованість сюжетів, об'єднаних у тематичні цикли, вражав ще й своїми розмірами – 10,85×11,87 м. Структуру іконостаса творило сім рядів: намісний, додатковий (з композиціями євангельського змісту), ряд неділь П'ятидесятниці, празниковий, ряд Моління й пророчий. Увінчувало іконостас Розп'яття з пристоячими. Під ним містився картуш, на якому було зображено зняття з хреста, а обабіч хреста – сцени Страстей Господніх.

У Жовківськійпам'ятці відобразилися чи не всіновації, якібуло впроваджено до українських іконостасів у XVII ст. Зокрема, йдеться про розміщений над намісним ряд додаткових ікон зі сценами Старого й Нового Завіту та ряд неділь П'ятидесятниці, що трапляється виключно в західноукраїнських ансамблях. Наслідуючи львівських майстрів поч. XVII ст., І. Руткович використав тему Страстей Господніх, що досить рідко з'являлася в іконостасах. Іконописець завершив композицію ансамблю Розп'яттям з пристоячими, які розмістив у легких, ажу рних картушах обабіч хреста. Одним із особливих нововведень І. Рутковича є впровадження до апостольського ряду, крім зображення імператора Костянтина, постаті князя Володимира Великого, що сприймається як дослівне трактування його рівноапостольності.

Сьогодні іконостасцеркви Різдва Христового зЖовкви єетапноюпам'яткою не лише творчості Івана Рутковича, але й усієї спадщини Жовківського малярського осередку. Разом із іншими нечисленими знаковими пам'ятками тієї епохи ансамбль залишається яскравим свідченням розквіту українського мистецтва в XVII – на початку XVIII ст.

джерело: Національний музей

Джерело: lvivstory.com

Здесь можно оставить свои комментарии.