пятница, 27 февраля 2009 г.
Конкурс на підтримку україномовних видань
Вже вдруге у Львові оголошується конкурс підтримки україномовного книговидання. Львівська міська рада надає фінансову підтримку на видання україномовної книжкової продукції. Одержувачі фінансової підтримки визначаються на конкурсній основі.
Конкурс на підтримку україномовного видання проводився минулого року вперше. Минулоріч за підтримки Львівської міської ради було видано 15 україномовних книжок. Загалом подавалось 121 книговидавничих проектів. В жанровій тематиці минулорічних проектів - переможців переважали кн иги про Львів, література для дітей та підлітків, історична література та поезія.
Заявки на участь у конкурсі приймаються до 30 березня 2009 року. Конкурс триває 55 календарних днів з моменту оголошення. Заявки, подані на конкурс, розглядаються конкурсною комісією з питань розгляду книговидавничих проектів (надалі - конкурсна комісія) впродовж 20 календарних днів після закінчення терміну подання заявок.
Організатором конкурсу є управління культури і туризму Львівської міської ради. Для участі у конкурсі заявки потрі бно подавати за адресою: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1, Львівська міська рада.
До участі у конкурсі потрібно подавати такі документи:
— Заяву на ім’я начальника управління культури і туризму департаменту гуманітарної політики про надання фінансової підтримки на книговидання.
— Реєстраційну картку.
— Установчі документи учасника конкурсу, копію угоди з видавництвом (у разі потреби) та копію свідоцтва про внесення до державного реєстру видавців і розповсюджувачів видавничої продукції.
— Інші документи, що � �ідтверджують право на видання (авторський договір, ліцензійний договір тощо).
— Детальний кошторис витрат на видання книжкової продукції.
— Рукопис або макет видання, яке пропонується на отримання фінансової підтримки.
Книжкова продукція, підтримана Львівською міською радою також буде передана для поповнення фондів міських бібліотек та бібліотек закладів освіти.
джерело: Прес-служба ЛМР
Джерело: lvivstory.com
Пива у Львові буде менше
Виконком Львівської міської ради обмежив продаж пива на території міста, зокрема у парках, скверах а також під час культурних розважальних та спортивних заходів
Обмеження на продаж пива діятиме такої в радіусі 200 метрів від навчальних, дошкільних закладів, закладів охорони здоров’я,
Як пояснила начальник юруправління ради Гелена Пайонкевич, виконком виніс окреме рішення по пиву, оскільки цей напій не класифікується згідно українського законодавства. «Пиво не входить ні до алкогольних, ні до слабоалкогольних ні до безалкогольних напоїв», — сказала вона.
…
Джерело: kava.lviv.ua
Пива у Львові буде менше
Виконком Львівської міської ради обмежив продаж пива на території міста, зокрема у парках, скверах а також під час культурних розважальних та спортивних заходів
Обмеження на продаж пива діятиме такої в радіусі 200 метрів від навчальних, дошкільних закладів, закладів охорони здоров’я,
Як пояснила начальник юруправління ради Гелена Пайонкевич, виконком виніс окреме рішення по пиву, оскільки цей напій не класифікується згідно українського законодавства. «Пиво не входить ні до алкогольних, ні до слабоалкогольних ні до безалкогольних напоїв», — сказала вона.
…
Джерело: kava.lviv.ua
Фестивалі у Львові проходитимуть без алкоголю?
Під час розважальних та культурних заходів у Львові алкоголь та сигарети продаватимуть лише у стаціонарних закладах торгівлі та ресторанного бізнесу.
Виконком Львівської міської ради вирішив забрати ліцензії на продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів в парках, скверах, в межах 200 метрів біля навчальних, дошкільних закладів, закладів охорони здоров’я, під час проведення спортивних змагань, розважальних та культурних заходів. Відповідно у цих місцях алкоголь та сигарети продаватимуть лише у стаціонарних закладах торгівлі та ресторанного бізнесу.
…
Джерело: kava.lviv.ua
Десять портретів шляхетних панянок
ІЩе одна апеляціядо таємного бажання кожного з нас віднайти у своєму походженні аристократичні корені — саме так можна охарактеризувати виставку молодого українського художника Олександра Войтовича, що розгорнулась у Музеї ідей (вул. Валова, 18-а).
Арт-проект має назву «Шляхетні розваги в десяти портретах», адже, за словами організаторів, розважає нашу уяву, мислення й емоції. Кожна жінка на портретах художника має свій колір, темперамент і настрій. Жінка з цигаркою — гаряча і діловита, жінка з віялом — загадково-таємнича та холодна. Всі вони різні, але кожна має свою історію, закодовану в символ. Сучасне вбрання, в яке «одягнув» митець панянок, не заважає сприймати жінку поза часом, із усією її загадковістю та шляхетністю. Виставка триватиме до 3 березня.
Тетяна Альховська
Джерело: gazeta.lviv.ua
четверг, 26 февраля 2009 г.
Під час ЄВРО 2012 у Львові запанує атмосфера свята
З метою зняття піків перевезень та зменшення завантаженості транспортної мережі у Львові, як і в кожному приймаючому місті, буде передбачено спеціальні заходи — про це йдеться в урядовому проекті Концепції транспортного обслуговування та управління дорожнім рухом під час проведення ЄВРО 2012, який розглянула Львівська міська рада.
Про це повідомила прес-служба ЛМР.
Використовуючи практику проведення ЄВРО у 2004 та 2008 роках, міські заходи передбачатимуть завершення навчання у середніх та вищих навчальних закладах міста наприкінці травня. Це не тільки розвантажить транспортну мережу, але й надасть можливість використовувати гуртожитки для поселення фанів. З метою створення у місті атмосфери свята на час чемпіонату буде введений скорочений на 2−3 години робочий день. Для того, щоб місто мало привабливий вигляд на місяць буде зупинене будівництво, ремонт та інші масштабні роботи.
Окрім того, планується створення окремих смуг руху для громадського транспорту, що обслуговує ЄВРО 2012, на основних магістралях, що сполучають аеропорт, стадіон, залізничний вокзал, фан-зони, фан-села. Навколо міста повинна бути побудована мережа парковок особистого транспорту, які будуть з’єднані із стадіоном маршрутами громадського транспорту.
Джерело: proturizm.com.ua
На Львівщині буде своя Буковель
Проект масштабу гірськолижного курорту «Буковель» що на Івано-Франківщині, планують звести на Львівщині, на території Тисовця.
Про це повідомив голова Львівської облдержадміністації Микола Кміть під час чат-конференції в Інтернет-виданні “Захід.нет”.
“Є такий проект, завізований минулого року Президентом України під час його візиту на Львівщину після повені. Це проект масштабу «Буковель», пов’язаний з територією Тисовець,” — сказав Микола Кміть.
На питання, коли постане львівська “Буковель”, львівський губернатор уточнив: “5 березня у Кабміні я маю виступ з приводу інвестиційного розвитку, зокрема щодо цього проекту. Насправді затримка за Міністерством оборони, яке не передає землі місцевим громадам.”
…
Джерело: kava.lviv.ua
Оглядова
Автомобільна оглядова по місту:
- Високий Замок
- Церква Юра
- Політехніка
- Личаківське кладовище
- Шевченківський гай
- Порохова вежа
Тривалість 3 години
Вартість — 450 грн
среда, 25 февраля 2009 г.
Курорт серед міста
Є у львівському парку «Знесіння» чудовий схил, просто райське містечко для занять із гірськолижного спорту. Земля схилу знаходяться у власності парку, а будівлі поряд — власність організації «Динамо». Взагалі-то тут, на цій території, функціонує гірськолижна школа, але тільки поки є сніг. А ось із ним якраз наші зими частенько підводять. Та школа все рівно якось тримається.
Та й з нестачею снігу у теперішні часи неймовірно швидкого прогресу можна легко впоратись. З допомогою штучного засніження, яке дасть можливість використовувати схил довший час.
«В школі, яка сьогодні досить ефективно працює, дітей дуже багато. У нас була проблема єдина — практично маючи гору, ми не мали підйомника, не мали можливості її засніжити. Та оскільки школа є, вона функціонує, є діти, є тренери, ми придбали поки що пушку, яка зараз не працює. А для рекламної акції батьки допомогли нам зробити варіант штучного засніження, як це все виглядатиме», — розповідає начальник управління спортивних споруд обласної організації «Динамо» Андрій Бас.
Така рекламна акція, під час якої засніжили весь схил, повинна дати можливість використовувати його аж до квітня. Що було б дуже непогано для дітей, адже це означає більше тренувань.
«Цього року ми запустили та узаконили вугільний підйомник, який був тут уже давно, але не працював. Діти задоволені, тренери теж. Єдине, що ми сьогодні не запускаємо всіх бажаючих, бо того снігу, який є, не вистачає. Тому поки що працюємо для школи. На наступний рік можливо і постане питання щодо запуску всіх охочих покататися на якісь години, крім тих, коли працюватиме школа. Це все трохи ускладнює та ситуація, що ця земля не наша, а парку. І парк ставить нам деякі умови. Ми не хочемо з ними сваритися. Це є заповідна зона. Тому зараз ми уклада ємо угоду і хочемо співпрацювати», — каже пан Андрій.
Раніше була також можливість кататись і влітку, було штучне покриття. Проте зараз воно вже морально та фізично застаріле, тому використовувати його вже не ефективно. Але на майбутнє можна думати і про використання схилу протягом цілого року, а не лише у зимовий період.
Представник американської компанії SMI в Україні фірма «Артіс», яка надала обладнання для промоакції, готова співпрацювати з базою й надалі.
«Засніження, безпека, штучне покриття — це все наша тематика. Ми сподіваємось, що місто і база знайдуть компроміс. Тому, що такий курорт в межах міста — це справжній скарб, який наразі ми не використовуємо повноцінно. Нічне катання тут було би просто пречудовим. Катання протягом всього року. Інструктори би вчили тих, хто не вміє кататися. Навіщо їхати купу кілометрів, якщо можна це зробити у своєму місті. Ми відкриті до діалогу, до співпраці. Ми також тут живемо, у нас також є діти, яким хочеться, щоб було добре. Ми просто потім пр ийдемо і допомагатимемо вам, як батьки, якщо так не вдасться», — говорить директор фірми «Артіс» Юлія Красніхіна.
«Щоб купити одразу на весь схил систему засніження потрібно понад 150 тисяч євро, але ми можемо починати з малого, можемо давати в оренду, можемо надавати послугу. Це буде дешевше і простіше. І все почне працювати», — вважає п. Юлія.Ну, а поки що ж все тримається на ентузіазмі батьків та тих людей, які просто живуть цією горою.
«Є проблемні моменти, які повинна сьогодні вирішити влада. Адже це для користі справи», — пояснює Андрій Бас.
Отож, до співпраці готові всі. Та, як завжди, залишилось дочекатись поки прокинеться міська влада і почне нарешті щось робити. А раптом навіть і дочекаємось?
Джерело: proturizm.com.ua
До Львова приїде найбільша кількість європейців під час ЄВРО 2012
До Львова в рамках чемпіонату приїде в 5−6 разів більше туристів із Європи, аніж у будь-яке із міст східної України. Про це йдеться у урядовому проекті Концепції транспортного обслуговування та управління дорожнім рухом під час проведення ЄВРО 2012, який розглянула Львівська міська рада.
Про це повідомила прес-служба ЛМР.
Так, з загальної кількості вболівальників, які прибудуть до Львова з Європи, країн СНД та сусідніх регіонів України, 50% становитимуть громадяни країн ЄС, тоді як у інших містах східної України цей показник коливається від 5% до 10%.
Концепція передбачає створення якісного та ефективного управління транспортним забезпеченням команд та офіційних представників УЕФА, уболівальників та туристів. Ця концепція визначає принципи координації всіх видів транспорту, що обслуговуватимуть чемпіонат. «Одним із засадничих положень транспортної концепції є стимулювання використання громадського транспорту на рівні 70−80% та приділення особливої уваги електротранспорту, що сприятиме розвитку громадського транспорту у нашому місті», — розповів начальник управлі ння адміністрування, будівництва та розвитку інфраструктури Олег Вілюра.
За словами Олега Вілюри, наразі транспортна концепція знаходиться на стадії обговорення. Зокрема, найбільші дискусії викликають прогнози щодо прогнозованої кількості футбольних туристів, яка коливається від 100 до 450 тис чоловік.
Транспортна концепція Львова повинна бути затверджена Кабінетом міністрів та до 10 червня 2009 року представлена УЄФА.
Джерело: proturizm.com.ua
Управлінню культури та туризму ЛМР на 2009 рік виділили кошти в сумі 4 млн 416 тис. 200 грн
Найбільші суми буде потрачено на Всеукраїнський конкурс дитячого читання «Книгоманія» — 300 тис. грн, фестиваль мистецтв «День міста Львова — 2009» — 250 тис. грн, Форум видавців — дітям — 250 тис. грн, Міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев» — 145 тис. грн.
Загалом у списку 63 заходи, які відбуватимуться у Львові.Нагадаємо, що до списку не увійшли такі міські свята, як День батяра, Свято шоколаду, Свято пампуха, День пива.
За словами депутата ЛМР, члена постійної комісії з питань культури, дозвілля, промоції, ЗМІ та туризму Наталії Усач, тепер весь бюджет управляння культури та туризму ЛМР буде погоджуватися з профільною та бюджетною комісією для того, щоб контролювати ці кошти.
«Щодо коштів на промоцію заходів, то я вважаю, що з кожного фестивалю 10−15% має йти на рекламу. Це буде справедливо і не треба буде пояснювати чому на один захід йде одна сума коштів, а на другий інша», — сказала вона.
«Також наша комісія виділила кошти в сумі 420 тис. грн на конкурс культурних проектів. Ми дуже просимо, щоб громадські організації подавали свої пропозиції на проведення міських заходів, що саме вони бачать в рамках цих свят і, щоб це було щось нормальне, а не Свято пампуха чи пива», — додала п. Наталя.
«Є прохання, щоб організації зверталися не тільки в управління, а обов’язково подавали пропозиції на комісію, бо було таке, що листи і пропозиції громадських організацій просто губилися. В управлінні їм казали, що це відправлено на комісію, наш секретар говорить, що ми не отримували цього. Чи це спеціально, чи ні — питання риторичне, — зазначила Усач.
Джерело: proturizm.com.ua
Фотовиставка Кавказьке портфоліо
Уп’ятницю, 27 лютого о 17.00 у галереї “Дзига” (вул. Вірменська,35) відбдеться відкриття виставки світлин “Кавказьке портфоліо” найвідомішого українського фотографа
Олександра Глядєлова.
“Кавказ вміє забирати в полон серце, душу, життя і не відповідати за це взаємністю навіть своїм дітям. Вважайте цю виставку розповіддю кавказького полоненого, у котрого є свобода йти і вертатись.” Олександр Глядєлов.
Довідка
Народився у Легніцi, Польща, 1956 року, в родині офіцера Радянської Армії. З 1974 р. жи� �е в Києві. Вивчав оптику і приладобудування в Київському Політехнічному інституті. З середини 80-х рр. він самостійно вивчав фотографію і з 1989 почав працювати як професійний незалежний фотожурналіст.
Глядєлов багато подорожував республіками колишнього Радянського Союзу та фотографував в Україні, Росії, Молдові, Киргизії, Узбекистані, Таджикистані, Туркменії, Грузії, Азербайджані, Вірменії, Литві, а також у Польщі, Чехії, Франції, Сполучених Штатах, Швейцарії, Сомалі, Кенії, Південному Судані та Свазілєнді. Він висвітлював військов� � конфлікти в Молдові, де був поранений, Нагорному Карабасі, Чечні.
З 1997 й до цього часу активно співпрацює з Лікарями Без Кордонів (MSF). Фотографії Глядєлова використовують такі організації, як MSF, HRW, THE GLOBAL FUND, UNAIDS, UNICEF.
Нагороди
Гран-Прі Укрпресфото-97, Prix Hasselblad на конкурсі європейської фотографії у Вевей, Швейцарія, Images'98, Mother Jones 2001 Medal of Excellence Міжнародного фонду документальної фотографії у Сан-Франциско, США, «Moving Walls 2002» Інституту Відкритого Суспільства (OSI) у Нью-Йорку, США.
джерело: Дзига
фото з сайту www.yagallery.com.ua
Джерело: lvivstory.com
Як стати мільйонером?
Вручено нагороди Кіноакадемії. Вісім “Оскарів” отримала стрічка “Мільйонер з нетрів”
Оскарівські перегони завершилися грандіозною церемонією у лос-анджелеському театрі “Кодак”. Окрім танцюючого Г’ю Джекмана, жодних несподіванок не було: нагороди отримали лідери, гучні чи скандальні промови не прозвучали, все відбулося із шиком та блиском. І хоча спочатку організатори церемонії побоювалися, що гламурний блиск зірок може роздратувати посполиту публіку в часи глобальної фінансової кризи, відчуття свята все одно перемогло.
Проте, яким би яскравим не був діамантовий блиск на червоній доріжці, головними залишаються нагороди. І тут безсумнівним лідером став фільм “Мільйонер з нетрів”, який у підсумку отримав вісім відзнак, в тому числі й головну — найкращий фільм року.
Варто зауважити, що історію про вундеркінда з Індії важко назвати типовим голлівудським продуктом: картину, дія якої відбувається в Мумбаї, зняв британець Денні Бойл, на рахунку якого — “На голці” та “Пляж”, разом із інтернаціональною знімальною групою. Проте, за відсутності серед основних претендентів кіно великого голлівудського стилю або незаперечного шедевра “оскари” для “Мільйонера…” є справою не лише передбачуваною, але і справедливою. Фільм про юнака, який переміг у індійському варіанті гри R 20;Хто хоче стати мільйонером?” і якого звинуватили у шахрайстві, має цікаву структурну побудову, яскраву фактуру та, попри драматизм історії, чудове почуття гумору. Головному герою, що виріс у нетрях Індії, життєвий досвід заміняє книжки, які він не читав ніколи в житті. А кожна відповідь у грі відображає життєву історію, що з ним відбулася. Поєднання чіткої структури із автентичною вітальністю, а трагізму із життєствердним фіналом у дусі Боллівуду, роблять стрічку настільки свіжою, що навіть запах фекалій, у які в одному з епізодів � �ровалюється головний герой, не так відчутний з екрана, як дає відчуття життя, яке пульсує в картині.
Що стосується конкурентів, то варто відзначити цьогорічний високий рівень претендентів. Картина майстра трилера Девіда Фінчера “Загадкова історія Бенджаміна Баттона”, знята за новелою Френсіса Скотта Фіцджеральда, підкуповує винахідливістю та віртуозною, хоч і холоднуватою майстерністю, з якою ретельно вибудувана уся структура стрічки.
Фільм Рона Говарда “Фрост проти Ніксона” не може не тішити після його віражу в “Код да Вінчі”. Це міцно складена історія, побудована на реальних інтерв’ю Девіда Фроста, які він брав у тоді вже екс-президента США Ричарда Ніксона. В цілому політична картина, однак дрібними нюансами розробляє образ Ніксона — неоднозначний, складний і навіть величний. Пара інтер’єрів, багато розмов — а виходить стрічка, що захоплює, не менше, ніж трилер.
“Мілк” Гаса Ван Сента, який вперто розробляє теми сексуальних меншин, відступає від притаманної режисерові манери плутаної фрагментарної розповіді. Чітко та ясно він розповідає про першого політика-гея, який поплатився життям за свої переконання. Стрічка добре стилізована під манеру 70-х, а роль гея у виконанні розбивача жіночих сердець Шона Пенна — максимально переконлива. Проте його перемога стала певною несподіванкою (хоч для актора це вже другий “Оскар”, перший він отримав за роль у “Містичній ріці” Клінта Іствуда): прогнози віддавали статуетку Міккі Рурку, який тріумфально повернувся у велике кіно із “Рестлером” і “згріб” за нього цілий оберемок призів. З ними гідно конкурував і Френк Лангелла: його Ніксон — видатна акторська робота, яка, на жаль, залишилася недооціненою.
“Читець” Стівена Долдрі викликав досить негативну реакцію на Берлінале, де був представлений поза конкурсом. Спочатку картина виглядає майже мелодрамою, історією кохання 15-річного школяра та 36-річної кондукторки. Потім — тіні минулого, робота Ханни наглядачкою у концтаборі, судовий процес над нею та пожиттєве ув’язнення перетворюють фільм на історичну драму про минуле, каяття та почуття провини.
У Берліні виконавець ролі Майкла у юності (в зрілому віці його зіграв Ральф Файнс) Давід Кросс зізнався, що знімальна група змушена була чекати його вісімнадцятиріччя, щоб розпочати зйомки відвертих еротичних сцен, якими рясніє перша частина картини. Після вечірки з нагоди уродин відразу розпочалися зйомки: “Кейтт була чудовою”, — зізнався німецький тінейджер. З ним погодилися й американські кіноакадеміки: Вінслет була шість разів номінована на “Оскар” і лише за роль у “Читці” нарешті його отримала. Драматичн� � роль, складний грим, адже актриса “проживає” на екрані близько тридцяти років, тема та майстерність Вінслет таки принесли їй очікувану нагороду.
А конкуренція у цій номінації була жорсткою: бездоганна у “Сумніві” Меріл Стріп, яка нагадувала непереможну “важку артилерію” у цій номінації, Енн Геттевей, що змінила амплуа для картини “Рейчел виходить заміж”, маловідома Мелісса Лео у драматичній картині “Замерзла ріка” про матір-одиначку, яку злидні змушують зайнятися контрабандою, та Анджеліна Джолі, яка, хоч і дуже поступається талантом своїм конкуренткам, проте має за плечима могутню зброю — міцну режисуру Клінта Іствуда (”Підміна”).
Що стосується нагороди за ролі другого плану, то перемога Пенелопи Крус у ролі палкої та не цілком нормальної іспанки у дотепній картині Вуді Аллена “Вікі Крістіна Барселона” виглядала прогнозованою. Посперечатися з нею могла хіба що Маріса Томей за “Рестлера”.
Символічним виглядає і посмертний “Оскар” Хіта Леджера: і роль вартує того, і золота статуетка стала даниною пам’яті цього актора.
Невеличка несподіванка виникла і у номінації “найкращий іноземний фільм”. Замість прогнозованої перемоги ізраїльсової анімації “Вальс із Баширом” та очікуваного увінчаного “Золотою пальмовою гілкою” “Класу”, “Оскар” здобула маленька японська картина “Розлука” про віолончеліста, волею обставин змушеного осягати похоронний бізнес.
Якщо підбити підсумки цьогорічних оскарівських перегонів, складається враження, що межа між голлівудськими блокбастерами та фестивальним кіно все більше стирається. Раніше у Лос-Анджелесі перемагали стрічки на кшалт “Титаніка”, а у Каннах перемогу святкували картини Кустуріци чи Джармуша. Тепер усе більше незалежне кіно втручається у великі голлівудські розклади. Таким, зрештою, є і “Мільйонер з нетрів”, а Фінчер, Іствуд чи Бойл давно вже стали завсідниками Канн, Берліна та Венеції. Проте оскарівська мода на кіно &mdash ; мінлива. Значно мінливіша, ніж houte couture на червоному килимі. Докладніше про це — у четверговому числі “Пошти”.
СПИСОК ПЕРЕМОЖЦІВ
Найкращий фільм
“Мільйонер з нетрів” (”Slumdog Millionaire”) (на фото)
Також номінувалися: “Загадкова історія Бенджаміна Баттона” (”The Curious Case of Benjamin Button), “Фрост проти Ніксона” (”Frost/Nixon”), “Мілк” (”Milk”), “Читець” (”The Reader”)
Найкраща режисура:
Денні Бойл (”Мільйонер з нетрів”)
Також номінувалися: Девід Фінчер (”Загадкова історія Бенджаміна Баттона”), Рон Говард (”Фрост проти Ніксона”), Гас Ван Сент (”Мілк”), Стефен Далдрі (”Читець”)
Найкращий актор
Шон Пенн (”Мілк” (”Milk”))
Також номінувалися: Річард Дженкінс (”Відвідувач” (”The Visitor”)), Френк Ленгелла (”Форд проти Ніксона” (”Frost/Nixon”)), Бред Пітт (”Загадкова історія Бенджаміна Баттона” (”The Curious Case of Benjamin Button)), Мікі Рурк (”Рестлер” (”The Wrestler”))
Найкращий актор другого плану:
Гіт Леджер (”Темний лицар” (”The Dark Knight”))
Також номінувалися: Джош Бролін (”Мілк”)), Роберт Дауні молодший (”Грім у тропиках” (”Tropic Thunder”)), Філіпп Семур Гоффман (”Сумнів” (”Doubt”)), Майкл Шенон (”Дорога змін” (”Revolutionary Road”))
Найкраща актриса:
Кейт Вінслет (”Читець” (”The Reader”))
Також номінувалися: Енн Геттевей (”Рейчел виходить заміж” (”Rachel Getting Married”)), Анджеліна Джолі (”Підміна” (”Changeling”)), Мелісса Лео (”Замерзла ріка” (”Frozen River”)), Меріл Стріп (”Сумнів”))
Найкраща актриса другого плану:
Пенелопа Крус (”Вікі Крістіна Барселона” (”Vicky Cristina Barcelona”) )
Також номінувалися: Емі Едамс (”Сумнів”), Віола Девіс (”Сумнів”), Тараї П. Генсон (”Загадкова історія Бенджаміна Баттона”), Маріса Томей (”Рестлер”)
Найкращий анімаційний фільм:
“Волл-І” (”WALL-E”)
Також номінувалися: “Вольт” (”Bolt”), “Панда Кунг фу” (”Kung Fu Panda”)
Найкращий художник-постановник:
“Загадкова історія Бенджаміна Баттона” (Доналд Грехем Барт)
Також номінувалися: “Підміна” (Джеймс Дж. Муракамі), “Темний лицар” (Натан Кроулі), “Герцогиня” (”The Duchess”, Майкл Керлін), “Життя спочатку” (Крісті Зі)
Найкращі костюми:
“Герцогиня” (Майкл О’Конор)
Також номінувалися: “Австралія” (”Australia”), “Загадкова історія Бенджаміна Баттона”, “Мілк”, “Життя спочатку”
Найкраща операторська робота:
“Мільйонер з нетрів” (”Slumdog Millionaire”, Ентоні Дод Ментлі)
Також номінувалися: “Підміна” (Том Стерн), “Загадкова історія Бенджаміна Баттона” (Клаудіо Міранда), “Темний лицар” (Воллі Пфістер), “Читець” (Кріс Менджер, Роджер Дікінс)
Найкращий монтаж:
“Мільйонер з нетрів”
Також номінувалися: “Загадкова історія Бенджаміна Баттона”, “Темний лицар”, “Фрост проти Ніксона”, “Мілк”
Найкращий неангломовний фільм:
“Розлука” (Японія)
Також номінувалися: “Комплекс Баадер Майнхоф” (Німеччина), “Клас” (Франція), “Реванш” (Австрія), “Вальс з Баширом” (Ізраїль)
Найкращий грим:
“Загадкова історія Бенджаміна Баттона”
Також номінувалися: “Темний лицар”, “Хеллбой ІІ. Золота армія” (”Hellboy II: The Golden Army”)
Оригінальний саундтрек:
А. Р. Реман (”Мільйонер з нетрів”)
Також номінувалися: Александр Деспла (”Загадкова історія Бенджаміна Баттона”), Джеймс Ньютон Говард (”Defiance”)
Денні Елфман (”Мілк”), Томас Ньюман (”ВОЛЛ-І”)
Оригінальна пісня:
“Jai Ho”, А. Р. Реман (”Мільйонер з нетрів”)
Також номінувалися: “Down to Earth”, Пітер Гебріель (”ВОЛЛ-І”), “O Saya”, А. Р. Реман (”Мільйонер з нетрів”)
Найкращі візуальні ефекти:
“Загадкова історія Бенджаміна Баттона”
Також номінувалися: “Темний лицар”, “Залізна людина”
Найкраща екранізація:
“Мільйонер з нетрів”
Також номінувалися: “Загадкова історія Бенджаміна Баттона”, “Сумнів”, “Фрост проти Ніксона”, “Читець”
Найкращий оригінальний сценарій:
“Мілк”
Також номінувалися: “Замерзла ріка”, “Як доведеться” (”Happy-Go-Lucky”), “Залягти на дно в Брюгге” (”In Bruges”), “ВОЛЛ-І”
Джерело: lvivpost.net
Галактика
Після важкого, виснажливого робочого тижня, Вам дозволить розслабитись наша парна. Парна на натуральних дровах. В асортименті є масла, рушники, простирадла і взуття «В'єтнамки» (надаються безкоштовно). Можна регулювати температуру методом докидання дров від 70−120 градусів і кожному клієнту надається незрівняна можливість відчути ефект палаючого полум'я. Також є можливість додавати до вогню масла, що дасть відчути ароматизовану пару, і цим самим отримати ще більше задоволення від відпочинку. Телевізор з кабельним телеба� �енням, телефон, масажна кімната, а також замовлення страв та напоїв з бару безпосередньо в сауну (+10% до загальної вартості за доставку). Можливість бронювання по телефону.
Галактика
Для спокійного відпочинку ми запропонуємо Вам кафе-бар, бенкетний зал на 30 чоловік, літнє кафе, ресторан з українською та європейською кухнею.
На Вас чекає велика зала на 70 осіб.
Завітавши до нас, ви потрапляєте в затишне місце з романтичною аурою. Завдяки вишуканому європейському інтер'єру, створеного з любов'ю, ви наче опиняєтесь в попередньому
столітті. У той час, як Ви відпочиваєте, досвідчені кухарі приготують будь-який шедевр, а
привітний персонал запропонує вам обслуговування на найвищому європейському рівні. Страви нашого меню — справжні кулінарні витвори, а асортимент спиртних напоїв і коктейлів
тільки вищої якості.
Галактика
Готельно-розважальний комплекс «Галактика» — це один з найбільших розважальних центрів міста Лева.
До Ваших послуг дискотека на 400 місць, просторий танц-майданчик, бар, коктейль-бар з кращими барменами м. Львова, більярд, ігрові автомати.
Хутірець
Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької — репертуар на березень 2009
Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької - репертуар на березень 2009
неділя, 1 березня11.00 — Лебедине озеро, балет на 3 дії, П.Чайковський
18.00 — Трубадур, опера на 4 дії, Д.Верді
п”ятниця, 6 березня18.00 — Есмеральда, балет на 3 дії, Ц.Пуньї
субота, 7 березня18.00 — Весела вдова, оперета на 3 дії, Ф.Лагер
вівторок, 10 березня18.00 — Кармен, опера на 4 дії, Ж.Бізе
середа, 11 березня18.00 — Лілея, балет на 2 дії, К.Данкевич
п”ятниця, 13 березня18.00 — Франческа да Рюміні, балет на 1 дію, П.Чайковський
субота, 14 березня18.00 — Набукко, опера на 3 дії, Д.Верді
неділя, 15 березня12.00 — Лілея, балет на 2 дії, К.Данкевич
18.00 — Паяци, опера на 1 дію, Р.Леонкавалло
четвер, 19 березня18.00 — Севільський цирульник, опера на 3 дії, Д.Россіні
п”ятниця, 20 березня18.00 — Дон Кіхот, балет на 3 дії, Л.Мінкус
субота, 21 березня18.00 — Мадам Баттерфляй, опера на 2 дії, Д.Пуччіні
неділя, 22 березня12.00 — Коппелія, балет на 3 дії, Л.Деліб
18.00 — Богема, опера на 4 дії, Д.Пуччіні
неділя, 29 березня13.00 — Лускунчик, балет на 2 дії, П.Чайковський
19.00 — Аїда, опера на 4 дії, Д.Верді
вівторок, 31 березня18.00 — Весела Вдова, оперета на 3 дії, Ф.Легар
довідки за телефоном:+38(032)272−86−72, +38(032)242−11−63
веб: http://opera.lviv.ua
Джерело: kultura.lviv.ua
Шевченківський гай не матиме коштів на будівництво співочого поля
.jpg)
«Сьогодні обличчям міста Львова є Оперний театр, Високий замок, Палац мистецтв, Шевченківський гай і т.д. І, якщо взяти до прикладу Шевченківський гай, то ті рухи і ті кадрові зміни зі сторони управління культури та туризму ЛМР, то в мене складається таке враження, що місто вирішило керувати майном громади і абсолютно не розуміє до яких наслідків це приведе. Або просто хтось вирішив поставити кому у словосполученні «карати не можна помилувати». І хтось взявся це зробити одноосібно», — розповіла депутат ЛМР, член постійної комісії з питань культури, дозвілля, промоції, ЗМІ та туризму Наталія Усач.
«Тому наша комісія прийняла рішення про те, що все таки, якщо вже звільнили якусь посадову особу, то на заміщення вакантної посади потрібно оголошувати конкурс, щоб це не було одноосібне звільнення і таке ж призначення», — додала вона.
«Повинні бути певні вимоги до особи і конкурс програм. Бо коли ми вимагали у в.о. директора Шевченківського гаю Івана Косачевича програму, то він нам її ніс два тижні, а потім приніс нам щось на подобі від руки написане. Я ж думала, що призначали людину, яка має бачення розвитку гаю, тепер бачу, що призначаються не компетентні люди, тому лише шляхом конкурсу це може претендувати на якусь справедливість і якийсь розвиток гаю», — сказала п. Наталя.
«Також нам чиновники доказували, що терміново потрібно робити у Шевченківському гаю співоче поле. Але там стояла нормальна сцена, нормальні кріселка, то не було щось таке дуже модне, проте зараз такі часи, а їм світ клином на ньому зійшовся, бо вони його спочатку розрили ще минулого року, а тепер кажуть, що туди потрібно вкласти 1 млн грн То не треба було того розривати і тоді не треба було би вкладати», — стверджує Усач.
За її словами, в першу чергу комісія вважає за потрібне реставрувати ті пам’ятки архітектури, які є в Шевченківському гаю, зробити якісь елементарні умови для відвідувачів і взагалі не робити там загальноміські заходи. Для таких заходів в місті є парк культури.
«Ми один рік проведемо там загальноміські заходи і від Шевченківського гаю не залишиться нічого. Тому всі аргументи міського управління культури та туризму не мали підґрунтя такого, щоб ми дали гроші на співоче поле, бо це лише така гарна обгортка, а благими намірами це лише дорога в пекло», — пояснила п. Наталя.
«Бо наступним кроком, я боюся було б те, що Шевченківський гай не справляється з утриманням такого співочого поля на 1 млн грн. і управління тут може просто виступити таким собі агітатором про те, що треба щось з цим співочим полем зробити, наприклад здати в оренду, скласти договір про співпрацю на 10−20 років, а дальше можна його приватизувати. Тим більш, що це вже не раз робилося, якщо згадати фестиваль «Країну мрій», коли за розпорядженням управління культури та туризму, Шевченківський гай укладав договір оренди з фірмою N (ПП «Компан� �я «Трудові резерви», — прим. редактора), яка заплатила орендну плату в сумі 10 тис грн. Натомість, компанія ставила свою не зрозумілу ціну на квиток — 50 грн при тому, що квиток комунального господарства коштує 2 грн — дитячий і 5 грн — дорослий. Так вони за два дні заробили 100 тис. грн, а тих грошей музей і близько не бачив», — додала Усач.
Як повідомила вона, це все відбувається через те, що є розпорядження начальника управління культури та туризму ЛМР Андрія Сидора, де зобов’язується директора Шевченківського гаю всі кроки узгоджувати з ним: Але тоді не потрібно директора гаю, або давайте просто здавати Шевченківський гай в оренду і продавати квитки».
«Тому я думаю, що десь тут потрібно шукати ту «зариту собаку» і, тому і був звільнений директор Шевченківського гаю Іван Дуб, який можливо з такою політикою не погоджувався», — сказала депутат.
Натомість, прес-служба ЛМР струджує, що Шевченківському гаю не виділили коштів для реконструкції хат.
Відтак, наступного тижня у музеї народної архітектури та побуту (Шевченківський гай) закривається одна експозиція — хата села Либохора Турківського району.
Як повідомив в.о директора музею народної архітектури і побуту Іван Косачевич, експозиція не придатна для відвідин, бо прогнила й у будь-який момент може упасти.
«Також ще 12 об’єктів потребують кваліфікованої реконструкції. На це все треба кошти. Однак, комісія культури, дозвілля, промоцій, ЗМІ та туризму Львівської міської ради із запропонованих управлінням культури і туризму 2 млн грн, з яких 1 млн 300 тис. грн мали йти на реконструкцію пам’яток дерев’яної архітектури, натомість виділила Шевченківському гаю — 100 тис. грн», — повідомив в.о. директора музею народної архітектури і побуту Іван Косачевич.
«Однак, треба пам’ятати, що з роками проблемних об’єктів у Музеї ставатиме все більше і більше. Ми зможемо власними силами робити дрібні ремонти, «латати діри», лагодити, однак «підняти» хату, якщо вона впаде, ми не зможемо. Ніхто за це не візьметься, про це треба пам’ятати. Щоб музей був цікавим, його треба «оживити»: туристів цікавлять «живі» експозиції. Є кілька ідей, зокрема, ми плануємо відкрити 5 нових експозицій (сільськогосподарської техніки, ткацтва, бджільництва, рибальства, теслярства), проводити майстер-класи щосубот� � та щонеділі, також до Пасхи буде функціонувати став», — розповів Іван Косачевич.
Джерело: proturizm.com.ua
«Львівський бал» святкує ювілей!
За словами керівника проекту Андрія Цебенка, метою проведення щорічного „Львівського балу” є відновлення історичної традиції проведення класичних балів у Львові та підтримання іміджу Львова як культурного центру України з давніми європейськими традиціями.
Вестимуть V ювілейний “Львівський бал −2009″ король Лев з королевою Констанцією та почесною рицарською вартою. Для гостей заходу звучатимуть пісні у виконанні провідних галицьких зірок естради.
Присутні зможуть покружляти у віденському вальсі під музику у виконанні камерного оркестру «Леополіс», а також побачити ексклюзивний показ колекції бальних та вечірніх суконь провідних львівських модельєрів, показові виступи бальних і латиноамериканських танців професійних танцюристів з Української Ради Танцю.
Режисером-постановником свята виступає Богдан Ревкевич (Національний драматичний театр ім. М. Заньковецької).
З нагоди святкування першого ювілею, організатори “Львівських балів” організовують фотовиставку кращих робіт провідних львівських фотохудожників, які в різний час були офіційними фотографами свята та закарбували для історії неповторні казкові миті. Зокрема, це роботи Володимира Шурубури, Юрія Собенка та Володимира Щурка, які ексклюзивно можна буде побачити під час святкового дійства у Львівському будинку вчених.
Вперше на “Львівському балу” відбудуться показові виступи переможців Першого відкритого чемпіонату міста Львова з бальних танців. Родзинкою цьогорічного балу стануть показові виступи віце-чемпіона зі степу, переможця національного талант-шоу “Танцюють всі” — Останіна Олександра з Одеси.
Вже не вперше у Львові напередодні балу розпочнуть діяти майстер-класи з бального етикету. Саме там фахівці прочитають курс лекцій та проведуть практичні заняття із бальних манер. Адже бал — це не вечірка, а старовинне дійство. Воно має свої суворі правила та норми, яких не торкається плин часу. І звісно, за доброю традицією, напередодні балу гості зможуть відвідати танцкласи, де окрім віденського і повільного вальсу, отримають нагоду опанувати фокстрот і румбу, ча-ча-ча і джайв або удосконалите своє вміння, якщо вже танцюють їх.
Усі охочі зможуть навчитися танцювати під керівництвом відомих українських тренерів, а також для дебютантів п’ятого “Львівського балу” з 2 березня розпочнуться майстер-класи за адресою: Львів, вул. Театральна, 15 (середня школа № 62, 3-й поверх, початок занять о 20.00 год.).
Організатори також ставлять собі за мету відновлення історичної справедливості — сприяти спорудженню у Львові пам’ятника Королю Леву, чиїм ім’ям назване величне місто. На офіційному сайті балу www.ball.lviv.ua з 1 березня 2009 року розпочнеться відкрите голосування, яким буде зизначено місце, де має постати пам’ятник Королю Леву.
На таку ж тематику, у березні місяці, на замовлення організаторів, буде проведене соціологічне опитування львів’ян. Протягом двох місяців, львів’яни будуть мати змогу визначити найкраще, як на їхню думку, місце для побудови пам’ятника Королю Леву. Результати голосування будуть оприлюднені 25 квітня 2009 року на ювілейному “Львівському балу”.
Ювілейний „Львівський Бал” відбудеться 25 квітня 2009 року у приміщенні Львівського будинку вчених.
Запрошення на бал коштуватиме 200 грн., якщо запрошення і резервація столика — 300 грн. Безкоштовних запрошень, в тому числі для влади, не буде.
Довідка
Перший документальний спогад про „Львівський бал” був знайдений у мемуарах французького посла. Він пригадує, що на честь приїзду французької делегації до Львова, протягом 1482 року, було організовано святковий бал. Отже, Львівському балу — 527 років!
Джерело: proturizm.com.ua
У ресторанах Росії заборонять куріння
Законопроект зобов’язує ресторани, кафе, бари площею меншою, чи яка дорівнює 50 кв. м, ввести повну заборону куріння через 180 днів після набуття законом чинності
Мінохорони та соцрозвитку РФ пропонує посилити вимоги законодавства з питань куріння у громадських місцях. Відповідне заключення, підписане міністром Т.Голіковою, було представлене 19 січня 2009 року на засіданні експертної ради з питань державного регулювання виробництва та обігу тютюнової продукції при комітеті Держдуми з економічної політики та підприємництва.
Законопроект міністерства зобов’язує заклади (ресторани, кафе, бари) площею меншою чи яка дорівнює 50 кв. м ввести повну заборону куріння через 180 днів після набуття законом чинності. Для ресторанів, кафе, розважальних об’єктів прощею більше 50 кв. м Мінздравсоцрозвитку пропонує організувати фізично ізольовані зони, яких буде діяти заборона куріння, у тому числі кальяну.
Також підприємцям запропонують обладнати місця, де буде дозволено курити, спеціальними, не поєднаними з загальними, вентиляційними системами та системами очистки та обробки повітря з врахуванням їхньої ефективності.
За два роки дії цієї міри передбачається введення повної заборони на куріння.
…
Джерело: kava.lviv.ua
вторник, 24 февраля 2009 г.
Виставка Ірини Фартух в арт-салоні Сливка
З 19 лютого по 12 березня в арт-салоні “Сливка” (вул.Театральна, 24) експонуватиметься виставка Ірини Фартух під назвою “Оксамитовий сезон на морі”.
“Море завжди притягувало людей. Воно приваблювало і захоплювало не лише своєю безмежністю, але й повсякчас зваблювало людину до
подорожі . Адже саме в атмосфері подорожі люди завжди могли відчути, задуматись над своїм буттям, своїми почуттями, просто над своїм щасливим майбутнім.
Море, як людина, миттіво зміню свій настрій, то прикрашаючи обліками сонця, то вкриваючи туманом обрій, коли не можна розгледіти, де сходиться море з небом.
Я думаю, що саме ці твори дозволять відчути незабутню атмосферу морськї філософі ї , прекрасні миті зустріч з морем, його неодмінних фаворитів — чайок та різноманітних яхт та кораблів...”
Ірина Фартух
” Ім`я Ірини Фартух добре відоме у львівському мистецькому середовищі . Художниця делікатно, послідовно розпрацьовує традицію фігуративного малярства, ві ддавна утверджувану в нашому місті багатьма видатними художниками, в суз р`ї яких виблискують імена І.Труша, О. Новаківського, Г.Смольського й О. Шатківського, а в повоєнну епоху — В. Патика, М. Андрущенка, М. Демця, П. Сипняка. Технологічно Ірина Фартух розвиває лінію фактурного живопису, започаткованого у Львові художниками першої хвилі авангарду ХХ стол іття & mdash; Я. Музикою й М. Сельською.
Надаючи великого значення культурі живописної поверхні твору Ірина Фартух добивається багаторівневого сприймання її полотен, обумовленого зовнішними факторами -інтенсивністю та кутом падіння промені в світла на площину картини, що чинить бажане враження.
Ірина Фартух в силі вирішувати майже усі жанров і лі нії , які перед сучасним
живописцем — фігуративістом ставить життя — пейзаж, натюрморт, портрет, жанр,
що свідчить про неабияку ерудованість художниці та емоційну са� �одостатність
натури. Не пориваючись шеренги авангарду, Ірина Фартух неспішно, але з великою любов`ю будує власний варіант світу, в якому затишно й приємно мешкати не т ільки їй ,а й усім тим, кого вона туди запросить”.
А.Дорош
джерело: галерея Сливка
Джерело: kultura.lviv.ua
Виставка Ірини Фартух в арт-салоні Сливка
З 19 лютого по 12 березня в арт-салоні “Сливка” (вул.Театральна, 24) експонуватиметься виставка Ірини Фартух під назвою “Оксамитовий сезон на морі”.
“Море завжди притягувало людей. Воно приваблювало і захоплювало не лише своєю безмежністю, але й повсякчас зваблювало людину до
подорожі . Адже саме в атмосфері подорожі люди завжди могли відчути, задуматись над своїм буттям, своїми почуттями, просто над своїм щасливим майбутнім.
Море, як людина, миттіво зміню свій настрій, то прикрашаючи обліками сонця, то вкриваючи туманом обрій, коли не можна розгледіти, де сходиться море з небом.
Я думаю, що саме ці твори дозволять відчути незабутню атмосферу морськї філософі ї , прекрасні миті зустріч з морем, його неодмінних фаворитів — чайок та різноманітних яхт та кораблів...”
Ірина Фартух
” Ім`я Ірини Фартух добре відоме у львівському мистецькому середовищі . Художниця делікатно, послідовно розпрацьовує традицію фігуративного малярства, ві ддавна утверджувану в нашому місті багатьма видатними художниками, в суз р`ї яких виблискують імена І.Труша, О. Новаківського, Г.Смольського й О. Шатківського, а в повоєнну епоху — В. Патика, М. Андрущенка, М. Демця, П. Сипняка. Технологічно Ірина Фартух розвиває лінію фактурного живопису, започаткованого у Львові художниками першої хвилі авангарду ХХ стол іття & mdash; Я. Музикою й М. Сельською.
Надаючи великого значення культурі живописної поверхні твору Ірина Фартух добивається багаторівневого сприймання її полотен, обумовленого зовнішними факторами -інтенсивністю та кутом падіння промені в світла на площину картини, що чинить бажане враження.
Ірина Фартух в силі вирішувати майже усі жанров і лі нії , які перед сучасним
живописцем — фігуративістом ставить життя — пейзаж, натюрморт, портрет, жанр,
що свідчить про неабияку ерудованість художниці та емоційну са� �одостатність
натури. Не пориваючись шеренги авангарду, Ірина Фартух неспішно, але з великою любов`ю будує власний варіант світу, в якому затишно й приємно мешкати не т ільки їй ,а й усім тим, кого вона туди запросить”.
А.Дорош
джерело: галерея Сливка
Джерело: kultura.lviv.ua
Велика Тарілка
Скандал навколо бюджету управління культури та туризму ЛМР у 2009 році: Сидор вирішив …
Як повідомила депутат ЛМР, член постійної комісії з питань культури, дозвілля, промоції, ЗМІ та туризму Наталія Усач, вперше за каденцію комісія вирішила перевірити куди саме йдуть кошти з міського бюджету, яким розпоряджається управління культури та туризму: «Ми вирішили перевірити саме зараз основні напрямки роботи управління, бо спочатку був якийсь кредит довіри до міської влади, але ми всі розуміємо що управління є органом міського самоврядування, яке існує за кошти платників податків і витрачає кошти платників податків, воно � �ж ніяк не є шоу-розважальним відділом в якійсь приватній рекламній фірмі».
За її словами управління багато разів подавало різні пропозиції на утвердження заходів, які б мали проводитися у 2009 році: «Ми вважаємо, що міські кошти повинні витрачатися на ті заходи, на які важко знайти спонсора, а інколи і зовсім не можливо. Але це аж ніяк не стосується різних свят пива, пампуха, шоколаду і т.д., тому ми зіткнулися зі стіною непорозуміння».
«За останні роки, коли при владі люди, які ,мені здається, повинні займатися шоу-бізнесом, я маю на увазі начальника управління культури та туризму ЛМР Андрія Сидора, то Львів помалу втрачає свої традиції, втрачає своє обличчя», — сказала вона.
«Прикро за чиновників, хоча з самого початку було дивно, що людина з рекламної фірми прийшла працювати в міську раду і на таку мізерну зарплату. Але тепер все стало зрозуміло, бо шило з мішка рано чи пізно вилазить. І я думаю, що громадськість дасть свою оцінку, і ми будемо давати свою оцінку обов’язково», — додала пані Усач.
«Тому маємо такі моменти скандальності, управління разів десять носило свої пропозиції, переписувало бюджет різних свят і т.д., але десь вони вже зрозуміли, що це не буде шоу-відділ під назвою «Дік-Арт», — сказала п. Наталя.
Джерело: proturizm.com.ua
Дні пива, шоколаду, батяра та пампуха у Львова виявилися простими відмиваннями коштів однієї людини
«Коли ми розглядали бюджет міських фестивалів, запропонований управлінням культури та туризму ЛМР, то дуже цинічним виглядало бажання виділити на День батяра — 80 тис грн., при тому, коли ми так багато говоримо про програму доступності міського середовища та дітей з обмеженими можливостями до бібліотек, музичних шкіл, палацу мистецтв і ін. Чому ми жодного разу не бачили від чиновників бажання на це виділяти кошти?», — повідомила депутат ЛМР, член постійної комісії з питань культури, дозвілля, промоції, ЗМІ та туризму Наталія Усач
«Так, ми погодилися з фестивалем «На каву до Львова» і виділили 5 тис. грн., бо цей фестиваль є комерційним, а кава — візитка Львова, тому на цей конкурс місто знайде спонсорів. Місто на цьому заробить та ще й пропіариться. Але, коли нас агітували виділити кошти на пиво, шоколад і пампух, то нам не подали жодної аргументації на рахунок того, скільки гостей відвідало місто під час цих святкувань, скільки чашок кави було випито, в скільки разів виросла виручка в закладах харчування. Цієї елементарної інформації вони нам не дали, бо вони її просто не мали. Це все одні балачки», — сказала вона.
«Вони просто собі говорять, а в нас частина бібліотек перетворюється на бари, гриль-бари, на магазини, які продають алкоголь, тютюн, перукарні і я боюся, що таким чином ми втратимо всі бібліотеки, тому цю ганебну практику потрібно припиняти. А Управління культури і департамент гуманітарної політики ЛМР нам відповідають, що за рахунок тої ганьби вони існують і збережуть ті приміщення», — розповіла п. Усач.
«Тут ще управління хотіло такий фестиваль повітряних кульок за 20 тис грн. То ж скільки їх буде випущено в повітря, цього ніхто не проконтролює? Та краще дати кошти на книжки, ніж на пиво, кульки, чи на газету до Свята пампуха за 5 тис. грн.», — додала вона.
«До речі, я була на Святі пампуха — це в центрі міста три фірми поставили свої ятки і продавали пампухи за три грн., каву та чай, тобто на це місто не витратилося. Також був дитячий Вертеп, як на мене, то погано підготовлений, якому може дали 300 грн., а львівський муніципальний оркестр «Галицькі сурми» грав безкоштовно. Потім пішли до Шевченківського гаю, де поставили сцену, на якій співав Павло Табаков та Ігор Богдан, але на це вони також мінімум витратилися, а нам пишуть кошторис 93 тис. грн. Але на що?», — продовжила пані Наталя.
«Я переглянула бухгалтерію 2008 року і перелік юридичних осіб — одержувачів бюджетних коштів, які були організаторами централізованих загальноміських заходів, то тут левову частку з’їло таке собі ПП «Компанія «Трудові резерви», яке мало велике сито і через це сито кошти падали на фірму «Дік-Арт», засновником і директором якої був Андрій Сидор, а зараз там керує його брат», — зазначила вона.
«Це таке унікальне підприємство, яке організовувало все: заходи, промоції, годувало делегації і, яке було просто посередником між управлінням та «Дік-Артом». Тому, ми трохи врізали ці фестивалі, нема вже ні Свята пива, ні пампуха, ні батяра, ні шоколаду», — додала депутат.
«Я взагалі проти таких свят, коли в кризовий час розкидаються продуктами. Але, якщо є фірми, які це будуть спонсорувати, то нехай роблять, їм не заборониш. І нехай платять за оренду площі в центрі міста, але ми це не будемо фінансувати», — Усач.
Натомість міська рада одразу оприлюднила свої результати:
За останні два роки втричі збільшилась кількість туристів у Львові
Як повідомили у відділу туризму і рекреації Львівської міської ради, на кожен міський фестиваль згідно статистичних даних до Львова приїздить близько 10 тис. туристів. За останні два роки на 30−40 % збільшилась кількість туристів.
«Організація міських свят, таких як свято кави, пампуха, шоколаду, пива та міжнародного фестивалю фольклору «Етновир» формує туристичний бренд Львова, як мультикультурного міста Європи. Проведення таких міських свят залучає велику кількість туристів з інших міст Європи», — зазначила керівник відділу туризму та рекреацій Оксана Миськович.
Згідно зі статистичними даними метою подорожі 93,3% туристів є дозвілля і відпочинок, з такою метою подорожує і 86% іноземців. Серед іноземців найбільше відвідують Львів туристи з Польщі, Німеччини, Австрії, Білорусі, США, Росії.
Нагадаємо, 8 березня у Львові відбудеться друге міське свято Шоколаду.
Довідка
У Львові з ініціативи Львівської міської ради вже відбулась низка «продуктових» свят: свято пива, кави, пампуха. Також 1 травня на гостей та мешканців міста чекає міське свято Батяра. Такий калейдоскоп свят став вже традиційним для міста.
Джерело: proturizm.com.ua
У Львові пройде П’ятий ювілейний Львівський Бал
25 квітня у Львові в Будинку вчених пройде П'ятий ювілейний “Львівський Бал”. Вестимуть цей бал король Лев з королевою Констанцією та почесною рицарською вартою. Режисер-постановник свята — Богдан Ревкевич із Національного драматичного театру ім. Заньковецької. Під звуки камерного оркестру “Леополіс” присутні зможуть покружляти у віденському вальсі. Про це 24 лютого на прес-конференції повідомив керівник проекту П'ятий ювілейний “Львівський бал” Андрій Цебенко.
“Львівський бал буде і традиційним — вихід дебютанток, а також матиме нові моменти — виступлять переможці Першого відкритого чемпіонату міста Львова з бальних танців. Родзинкою цьогорічного балу стануть показові виступи віце-чемпіонату зі степу, переможця національного талант-шоу “Танцюють всі” — Олександра Останкіна з Одеси. А напередодні балу будуть діяти майстер-класи з танцю та бального етикету. З 2 березня розпочнуться майтер-класи за адресою: вул. Театральна,15, у середній школі №62 з 8 до 9 вечора”, — зазначила президент Української ради танцю Ірена Бусь.
За словами Андрія Цебенка, організатори також ставлять собі за мету відновлення історичної справедливості — сприяти спорудженню у Львові пам'ятника Королю Леву, чиїм ім'ям назване величне місто. “На офіційному сайті балу з 1 березня розпочнеться відкрите голосування, яким буде визначено місце, де має постати пам'ятник королю Леву. На таку ж тему, на замовлення організаторів буде проведене соціологічне опитування львів'ян. Протягом двох місяців, львів'яни матимуть змогу ви значити найкраще місце для пам'ятника королю Леву. Результати опитування будуть оголошенні на П'ятому львівському балу, — додав Андрій Цебенко. — І ще таке: ми припиняємо роздавати владі, бізнесовій еліті, консульствам безкоштовні запрошення, вони протягом цих років у переважній більшості були проігноровані. Відтепер вхід для всіх однаковий — 200 грн з особи, або 300 грн з особи з резервуванням столика”.
джерело:Захід.нет
Джерело: kultura.lviv.ua
Зустріч з представниками Угорської Академії Наук
В суботу 28 лютого 2009 р. о 12.00 в Центрі міської історії(вул. Богомольця, 6) відбудеться зустріч з представниками Угорської Академії Наук.
Під час зустрічі угорські колеги ознайомлять присутніх з діяльністю Угорської Академії Наук. Зокрема, Др. Маріан Тарночі, директор відділу угорських студій за кордоном УАН, розповість про офіційну політику Академії щодо розвитку угорських студій за кордоном. Др. Аттіла Папп, соціолог Інституту досліджень етнічних і національних меншин УАН, представить огляд журналу “RE GIO. A review of Studies on Minorities, Politics and Society”. Др. Чілла Фединець розкаже про сучасні наукові проекти Інституту досліджень етнічних і національних меншин УАН.
Під час зустрічі відбудеться також презентація книжки Др. Вікторії Середи та Др. Чілли Фединець “UKRAJNA SZÍNEVÁLTOZÁSA 1991—2008. Politikai, gazdasági, kulturális és nemzetiségi attitűdök” / Szerkesztette: Fedinec Csilla és Szereda Viktória. — Baratislava: Kalligram, 2009. — 424 p.
Мовами зустрічі будуть російська та українська.
Джерело: lvivstory.com
У Львові під час свята шоколаду буде торт довжиною понад 20 м
У Львові під час свята шоколаду буде торт довжиною понад 20 м. Подія відбудеться в рамках Другого міського свята шоколаду, що відбудеться 8 березня на площі Ринок.
Про це повідомила прес-служба ЛМР.
Як обіцяють організатори, на полощі Ринок в цей день буде півтони шоколаду та шоколадні фонтани. Тоді ж на площі Ринок запрацює і перша в Україні шоколадна майстерня.
Під час свята на площі Ринок буде безліч конкурсів та забав. Для дітей працюватимуть різноманітні майданчики. Також буде проведено конкурс малюнку на шоколадних плитках.
З нагоди проведення у Львові міського свята шоколаду працює окремий веб-сайт свята www.shokolad.lviv.ua
Нагадаємо, минулого року у Львові вперше було проведено міське свято шоколаду. Особливістю минулорічного свята став 200-ті кілограмовий шоколадний торт.
Довідка
У Львові з ініціативи Львівської міської ради вже відбулась низка «продуктових» свят: свято пива, кави, пампуха. Також 1 травня на гостей та мешканців міста чекає міське свято Батяра. Такий калейдоскоп свят став вже традиційними для міста.
Джерело: proturizm.com.ua
Навколо Ринку
Пішохідна екскурсія теренами культурної спадщини Юнеско
Тривалість: 2 години
Маршрут:
- Ратуша
- Ііталійський дворик
- Музей аптека
- Храми центральної частини
- Проспект Свободи
- Оперний театр
Ціна: 200грн.
Кінотеатр Парадізона клумбі кіна
26 лютого, в четвер, о 18.00 дивимось найкраще кіно про кіно “Кінотеатр “Парадізо” Джузеппе Торнаторе.
Місце зустрічі постійне: Центр культури та дозвілля “Лис Микита” (головний корпус ЛНУ ім. І.Франка, вул. Університетська, 1. Вхід з подвір’я)
Вхід вільний
“Кінотеатр “Парадізо”" Джузеппе Торнаторе - це ще одна спроба замислитись над тим, чому ми любимо кіно. Спроба напрочуд вдала й глибоко зворушлива. Фільм ностальгічний, а ностальгія завжди несе з собою магічність, призабуту, але вп� �знавану реальність, надає змісту незначним речам і вводить в стан легкої мрійливості.
Коротко про кіно
“Кінотеатр “Парадізо”"
Реж.: Джузеппе Торнаторе.
В ролях: Філіп Нуаре, Жак Перрен та ін. (Італія - Франція, 1988). 168′
Важливі нагороди
— “Оскар” на кращий іноземний фільм (1990)
— Фільм-переможець Канського фестивалю (1989)
— Сезар (1990)
Дуже коротко про “Клумбу кіна”…
КЛУМБА КІНА має на меті не тільки демонструвати щотижня різноманітні стрічки: від найновіших прем’ єр до раритетних кадрів з історії кіно, але бути своєрідним центром для обміну враженнями, фільмами, основою для спілкування та співпраці всіх хто любить кінематограф.
КЛУМБА КІНА — це кіноклуб для всіх хто шукає приємне місце часопроводження. Зустрічі та перегляди фільмів відбуватимуться двічі на тиждень.
КЛУМБА КІНА — це місце для найкращого кіно, спосіб проведення часу і можливість приємної інтелектуальної подорожі в колі однодумців.
Більше є у нашому журналі
http://community.livejournal.com/klumba_kina
–
“Лис Микита ”
Центр культури ЛНУ ім.І.Франка
lysmykyta.ck@gmail.com
вул. Університетська, 1
8(032)239−41−23
Джерело: lvivstory.com
понедельник, 23 февраля 2009 г.
Презентація фільму Проект Медіатеатр
25 лютого 2009, о 18.00 в Квартирі 35 (КМЦ “Дзига”, Вірменська 35, 2-ий поверх) відбудеться презентації фільму Юрія Синенького та Наталі Ільчук «Проект Медіатеатр».
Мультимедійна подорож розпочнеться з презентації фільму Юрія Синенького та Наталі Ільчук «Проект Медіатеатр», а продовжиться — ексклюзивним читанням нових текстів, переплетеним з несподіваним сценічним дійством і відеопроекцією.
Фільм «Проект Медіатеатр» є презентацією трьох видовищних постановок. Дві з них відбувалися під час фестивалю «наЛІТ» 200 6 і 2007 року, ще один в Ляльці на літературному вечорі Ю.Синенького, а останній відбувся на фестивалі «Артраут». Окрім задокументованих виступів, в фільмі також можна побачити відео, яке спеціально знімається для проекцій на екрані під час кожного перформенсу, звучать поезії в записі і в живому виконанні. Фільм уже демонструвався на кількох фестивалях, але подібна презентація відбудеться вперше.
Джерело: lvivstory.com
Розпочалась загальноміська акція «Свято птахів у Львові»
Для активізації екологічної просвітницької роботи серед школярів Львова Львівський міський дитячий еколого-натуралістичний центр проводить традиційне «Свято птахів у Львові», яке присвячене Птахові року 2009 — ремезу.
Про це повідомила прес-служба ЛМР.
У програмі святкування передбачено низку конкурсів. Зокрема, розпочались конкурси дитячої світлини «Крилаті друзі в об’єктиві»; конкурс поезій «Пташка ремез — ткач маленький»; конкурс дитячого плаката «Бережіть ремеза — маленького ткача»; а також конкурс на краще виготовлення штучних гніздівель для дрібних комахоїдних птахів «Будиночок для крилатого друга».
До участі в конкурсах, що проводяться в рамках акції «Свято птахів у Львові — 2009», запрошують усі школи та позашкільні заклади міста й усіх школярів. Роботи на всі конкурси приймаються з 16 лютого по 14 березня. Переможці конкурсів будуть нагороджені цінними подарунками. Нагородження переможців відбудеться 21 березня у приміщенні еколого-натуралістичного центру.
Організатори акції: Львівський міський дитячий еколого-натуралістичний центр, Асоціація дитячих екологічних осередків «Довкілля», Львівський клуб орнітологів, Західно — українське орнітологічне товариство.
Джерело: proturizm.com.ua
Музичний калейдоскоп
28 лютого о 17.00 в Будинку органної та камерної музики відбудеться концерт “Музичний калейдоскоп” (орган, вокал)
Вхід — 15 грн.
Джерело: lvivstory.com
Виставка анімаційних малюнків
23−28 лютого у Першому українському театрі для дітей і юнацтва у Львові проходить виставка анімаційних малюнків “Одне сторіччя чеських ілюстраторів для дітей” з нагоди головування Чеської республіки у спільності європейських держав. Ця виставка популярна у цілому світі. Після Львова вона на тиждень “поїде” в Ужгород, а потім — у Тбілісі. Про це 23 лютого на відкритті виставки ілюстрацій повідомив заступник Генерального консула Республіки Чехія у Львові Франтішек Локай.
“Ми раді, що вдалося здійснити виставку й у Львові. Найдавніша ілюстрація — з 1945 року. За сприяння мистецького об'єднання “Дзиґа” у Львові пройде низка культурних акцій”, — зазначив Франтішек Локай.
Як запевнила керівник відділу промоцій МО “Дзиґа” Юлія Хомчин, у середу та неділю з 11 до 14 год. у Першому українському театрі для дітей і юнацтва будуть транслюватися чеські анімаційні фільми для дітей. А у фойє можна буде оглянути 53 малюнки з чеських мультфільмів. Також відвідувачі зможуть оглянути експозицію книг чеських казкарів, байкарів т� � дитячих письменників.
джерело: www.zaxid.net
Джерело: lvivstory.com
«Темний лицар» піратів
Напередодні вручення “Оскара” свій рейтинг популярності склав, спираючись на дані, отримані від найбільших трекерів, інтернет-ресурс TorrentFreak. Нагадаємо, саме через торренти здійснюється активний обмін фільмами серед користувачів мережі Інтернет. Звичайно, для кіноіндустрії збитки від такої бурхливої діяльності чималі, але на підставі її результатів можна зробити цікаві узагальнення.
Наприклад, беззаперечним лідером за кількістю скачувань стала минулого року стрічка “Темний лицар” (на фото) — понад 7 млн звернень. На другому місці з 5,8 млн стягнених копій — фільм “Халк”. На півмільйона поступається йому “Пограбування на Бейкер-стрит”.
Оглядачі відзначають, що скачують необов’язково найбільш касові фільми, радше навпаки. Наприклад, “Пограбування на Бейкер-стрит” аж ніяк не можна було назвати успішним у прокаті — можливо, саме тому, що чимало потенційних глядачів виявилися добре підготовленими?
Увійшли до піратського топ-10 і такі фільми, як “Не чіпайте Зохана”, “Скарб нації: книга таємниць”, “Джуно”, “Солдати невдачі”, “Я — легенда”, “У польоті” та “Хортон”.
Джерело: lvivpost.net
Переможці «Оскара» вже відомі
Щоправда, звичайна публіка та і самі номінанти нічого про це не дізнаються до 22 січня. Адже усі заповнені членами Кіноакадемії бюлетені оргкомітет премії передав аудиторам із компанії “PricewaterhouseCoopers”, які вручну підраховують кількість голосів у всіх номінаціях. Імена переможців поміщають у конверти, які розкривають уже безпосередньо на сцені театру “Кодак” у Лос-Анджелесі.
За традицією, аудитори на час обробки бюлетенів не спілкуються із зовнішнім світом. Виготовляється два комплекти конвертів, які доставляють до “Кодака” двома різними маршрутами, що теж тримають у таємниці.
Майбутніх лауреатів обирали 5810 членів Кіноакадемії. Вести 81-ту церемонію вручення буде австралійський актор Г’ю Джекман.
А тим часом букмекерські контори по всьому світу, зокрема і в нашій країні, приймають ставки на переможців.
У номінації “Найкращий фільм” найбільше шансів має історія підлітка “Мільйонер з нетрів”. Драма про хлопчика, що виграв в індійському варіанті гри “Хто хоче стати мільйонером” і якому життєвий досвід заміняє книжкові знання, вже встигла зібрати найбільше нагород у сезоні. Слідом за нею ідуть політична драма “Фрост проти Ніксона” та “Загадкова історія Бенджаміна Батона”. Перший політик-гомосексуаліст у фільмі “Мілк” має четверту позицію, а драма про фашизм та кохання “Читець” замикає список.
Приз за найкращу чоловічу роль має усі шанси отримати Мікі Рурк за картину Даррена Аронофскі “Рестлер”. На другому місці — Шон Пенн із “Мілком” та Френк Лангелла (”Фрост проти Ніксона”). У перемогу майстерно зістареного Бреда Пітта, герой якого проживає життя навпаки — від старості до юності — у картині “Загадкова історія Бенджаміна Баттона” вірять мало. Але найменше ставлять на Річарда Дженкінса у “Відвідувачі”.
У категорії “Найкраща жіноча роль” упевнено лідирує Кейт Вінслет. За картину “Читець” актриса вже отримала кілька нагород. Слідом за нею йдуть Меріл Стріп (”Сумнів”) та Енн Геттевей (”Рейчел виходить заміж”). Анджеліна Джолі за “Підміну” — четверта. А замикає список Мелісса Лео (”Замерзла ріка”). Проте експерти саме її називають темною конячкою, яка несподівано може переплутати усі карти. Щодо актриси другого плану, то глядачі схильні ставити на перемогу Пенелопи Крус за “Вікі Крістіна Барсел� �на”. Щодо актора, то тут з великим відривом лідирує Хіт Леджер, якого номінують за фільм “Темний лицар” посмертно.
Щодо найкращої режисури, то тут перемагає автор “Мільйонера з нетрів” британець Денні Бойл.
Найкращим іншомовним фільмом букмекери вважають ізраїльську анімацію “Вальс з Баширом”.
У будь-якому разі, чекати вже недовго і в неділю ввечері (а за нашим часом, в ніч з неділі на понеділок) стануть відомими власники золотого дядечка.
Джерело: lvivpost.net
Переможці «Оскара» вже відомі
Щоправда, звичайна публіка та і самі номінанти нічого про це не дізнаються до 22 січня. Адже усі заповнені членами Кіноакадемії бюлетені оргкомітет премії передав аудиторам із компанії “PricewaterhouseCoopers”, які вручну підраховують кількість голосів у всіх номінаціях. Імена переможців поміщають у конверти, які розкривають уже безпосередньо на сцені театру “Кодак” у Лос-Анджелесі.
За традицією, аудитори на час обробки бюлетенів не спілкуються із зовнішнім світом. Виготовляється два комплекти конвертів, які доставляють до “Кодака” двома різними маршрутами, що теж тримають у таємниці.
Майбутніх лауреатів обирали 5810 членів Кіноакадемії. Вести 81-ту церемонію вручення буде австралійський актор Г’ю Джекман.
А тим часом букмекерські контори по всьому світу, зокрема і в нашій країні, приймають ставки на переможців.
У номінації “Найкращий фільм” найбільше шансів має історія підлітка “Мільйонер з нетрів”. Драма про хлопчика, що виграв в індійському варіанті гри “Хто хоче стати мільйонером” і якому життєвий досвід заміняє книжкові знання, вже встигла зібрати найбільше нагород у сезоні. Слідом за нею ідуть політична драма “Фрост проти Ніксона” та “Загадкова історія Бенджаміна Батона”. Перший політик-гомосексуаліст у фільмі “Мілк” має четверту позицію, а драма про фашизм та кохання “Читець” замикає список.
Приз за найкращу чоловічу роль має усі шанси отримати Мікі Рурк за картину Даррена Аронофскі “Рестлер”. На другому місці — Шон Пенн із “Мілком” та Френк Лангелла (”Фрост проти Ніксона”). У перемогу майстерно зістареного Бреда Пітта, герой якого проживає життя навпаки — від старості до юності — у картині “Загадкова історія Бенджаміна Баттона” вірять мало. Але найменше ставлять на Річарда Дженкінса у “Відвідувачі”.
У категорії “Найкраща жіноча роль” упевнено лідирує Кейт Вінслет. За картину “Читець” актриса вже отримала кілька нагород. Слідом за нею йдуть Меріл Стріп (”Сумнів”) та Енн Геттевей (”Рейчел виходить заміж”). Анджеліна Джолі за “Підміну” — четверта. А замикає список Мелісса Лео (”Замерзла ріка”). Проте експерти саме її називають темною конячкою, яка несподівано може переплутати усі карти. Щодо актриси другого плану, то глядачі схильні ставити на перемогу Пенелопи Крус за “Вікі Крістіна Барсел� �на”. Щодо актора, то тут з великим відривом лідирує Хіт Леджер, якого номінують за фільм “Темний лицар” посмертно.
Щодо найкращої режисури, то тут перемагає автор “Мільйонера з нетрів” британець Денні Бойл.
Найкращим іншомовним фільмом букмекери вважають ізраїльську анімацію “Вальс з Баширом”.
У будь-якому разі, чекати вже недовго і в неділю ввечері (а за нашим часом, в ніч з неділі на понеділок) стануть відомими власники золотого дядечка.
Джерело: lvivpost.net
Євген Глібовицький: «Для того, щоб прийшов клієнт-турист, ресторатору потрібно полюбити свого …
Наскільки нестабільна ситуація в Україні вплинула на заклади ресторанного господарства і які шляхи покращення власного бізнесу мають обирати ресторатори? Про іміджеві рішення львівських ресторанів та концептуальніі кроки подолання кризи KAVA розмовляла з директором консалтингової компанії Pro.Mova Євгеном Глібовицьким.
Пане Євгене, на Вашу думку, чи потребують зараз ресторани зміни іміджу (можливо, й кардинальної)?Це залежить від ресторану. Існують ресторани, що є дуже добрими. І їм потрібно глибше вкорінюватися у той образ, який вони для себе обрали. Якщо порівнювати львівські ресторани з тими, що є за межами Львова, — проблема львівських ресторанів не в іміджі. Ресторани у Львові поділяються за маркетингом на дві категорії. Перша категорія — це ресторани, які я для себе називаю диференційованими. Це заклади, у яких є щ ось унікальне, вони чимось відрізняються від інших, деякі з цих ресторанів не знайдеш більше ніде у світі. Друга категорія — це звичайні заклади громадського харчування. Якщо ресторани з першої категорії продають окрім їжі ще й враження, настрій, атмосферу, уявлення, то ці ресторани продають лише їжу. І якщо йдеться про тих, хто продає лише їжу — це зовсім інший бізнес ніж у тих ресторанів, які продають ще й враження. Тому я не думаю, що правильно буде говорити про те, що деяким з цих ресторанів потрібно перетворюватися на якісь унікальні заклади. Бо якщо ці заклади розміщені там, де люди приходять виключно за їжею, то там треба продавати їжу. А якщо вони розміщені там, куди люди приходять за враженнями — там треба, очевидно окрім їжі, продавати ще й відчуття, ту їжу, яка дасть ці відчуття. Розділяй та готуй, або як не «вискочити» зі своєї нішіОсновна проблема львівських ресторанів залишається, на мою думку, у двох компонентах. Перше — це якість їжі, продукції, майстерність її приготування, санітарні норми та підходи. Друга проблема, набагато се рйозніша — це сервіс. Якщо на загал львівські ресторани можна оцінити на «четвірку», яка тяжіє до «п’ятірки», то сервіс залишається на рівні «трійки» чи навіть «двійки». У Львові є зовсім невелика кількість місць, де клієнт відчуває себе клієнтом. В умовах економічної ситуації та й сезонного чиннику, що потрібно робити рестораторам, щоб привабити у свої заклади (не т.зв. атракційні) клієнтів? Їм потрібно робити акцент на свою усталену репутацію, чи на певні нововведення?Я не можу погодитися з тим, що кожному рестораторові ко нче потрібно щось робити. Якщо людина приходить по їжу, то питання полягає у тому, щоб ця їжа була достатньо добре приготованою. Другий аспект — відповідність тим умовам, які були задекларовані. Якщо я, наприклад, приходжу у ресторан швидкої їжі, а мені доводиться півгодини чекати — я не отримую те, за чим сюди прийшов. Дуже важливо, щоб ресторани відповідали своїй «задекларованості». Продаєте їжу — продавайте їжу, продаєте дешеву чи швидку їжу — продавайте саме її. Але дуже часто буває так, що продається щос ь дешеве, яке насправді недешеве, або швидке, яке таким не є. Інша річ — це дотримання питання стандартів. Для мене, як для відвідувача, завжди показовим є туалет. Якщо ресторан не спроможний підтримувати туалет в ідеальній чистоті — я не впевнений, що ресторан спроможний і кухню підтримувати у ідеальній чистоті. А якщо кухня не є ідеально чистою — існує велика ймовірність, що я можу отруїтися. Це означатиме, що я не зможу кілька днів працювати та не зможу приділяти свою увагу тим, хто мені близький та небайдужий. Тоді в мен� � виникає логічне питання: «Чи я готовий заощадити 10−15 гривень, але потенційно втратити кілька днів свого життя?». Тому велика кількість людей воліють не ходити по дешевшим ресторанам не тому що вони не такі гонорові, а через те, що не розуміють, за рахунок чого утворюється ця низька ціна. Чи вона раптом не утворюється через бруд на кухні та невідомого походження продуктів. Рестораторе, полюби свого конкурента!Якщо ресторан все-таки має відповідну якість кухні та сервісу, чи вистачає у Львові так званих «брендових » ресторанів та кав’ярень, до яких люди йдуть через смачну кухню кухаря чи гарне обслуговування офіціанта?У Львові таких закладів є дуже багато. Свої ділові зустрічі я призначаю саме у тих місцях і є кілька закладів, які я вважаю ідеальними. Але будь-який ресторан — це в першу чергу бізнес. Можна зробити фантастичний інтер’єр, чудову кухню, але якщо у цьому ресторані не буде достатньої кількості чи взагалі не буде відвідувачів — цей заклад зачиниться. Ось тут виникає питання-кво: «Чи є гречним львівський ринок, чи змож� � він «потягнути» ще з десяток добрих ресторанів?». На мою думку, він зможе, але за умови, що львівський ресторанний ринок не зациклюватиметься лише на львів’янах. Це означає, що потрібно розпочинати вчитися заробляти на туристах. Що потрібно зробити рестораторам для того, щоб привабити у свої ресторани і кав’ярні більше туристів?Для того, щоб розпочати заробляти на туристах, потрібно зробити не просто добрий ресторан, а зробити одну річ, яку не дуже добре розуміють львівські ресторатори. Принаймні, наскільки я з деяк ими з них спілкувався, я побачив, що одні це дуже добре розуміють, а інші — ні. Для того, щоб був туристичний клієнт, ресторатору потрібно полюбити свого конкурента. Турист не піде тільки до вашого ресторану, він «спробує» декілька. І якщо хоча б один з них виявиться поганим, — цього буде достатньо, щоб наступного разу турист вирішив поїхати, наприклад, у Луцьк, де, на мою думку досить непогано розвивається рестораційна справа. З дешевими бюджетними авіакомпаніями для туриста відкривається фактично пів-Європи. Якщо рес торатори зможуть домовитися між собою і спільно встановити і підняти стандарти, визначити потрібне та непотрібне, прибуткове та неприбуткове, — тоді можна говорити про збільшення кількості туристів. Бо ви не можете зробити 10 добрих ресторанів та чекати, що через це притік туристів у Львів суттєво зросте. Турист «піде» у Львів тільки тоді, коли можна буде, не дивлячись на вивіску, заходити у будь-який ресторан і отримувати у ньому відповідний сервіс та якість. Має бути комплексний підхід. Мається на увазі готовність ресторані� � співпрацювати з іншими учасниками туристичного бізнесу. Наприклад, з готелями, транспортними компаніями. Зрештою, це питання готовності рестораторів інвестувати гроші у промоцію. Чи готові ресторатори платити гроші за рекламні кампанії, у яких не вказується назви їх ресторанів, але де є, наприклад, назва міста. Іншими словами — скільки рестораторів готові сьогодні «скинутися до спілки» та сказати «Давайте рекламувати Львів як місто з найкращою кухнею в Україні»? Я сподіваюся, що криза змусить рестораторів переглянути пр� �оритети та визначити їх ефективність. «Антикризові» меню та «міфічні» ресторани ЛьвоваПовертаючись до теми кризи: у Львові відкриваються заклади, напряму пов’язані з кризою. Чи доцільно рестораторам вживати заходів, які би прив’язувалися до слова «криза»? Чи ефективно це для ресторанів?Будь-що добре, що: а) задовольняє клієнта і б) дозволяє заробляти на цьому. Єдине — чого не потрібно робити — це фокусуватися на кризі та на протистоянні цьому явищу. Тим, що меню називатиметься «антикризовим» & mdash; воно, з точки зору клієнта, може один раз його і привабити, але… Давайте себе запитаємо, що краще: вірити в Бога, чи хреститися біля кожної церкви? Що важливо для ресторатора: бути зі своїм клієнтом, чи працювати на свого клієнта? І це — причина, чому, на мою думку, важкі часи чекають багатьох київських рестораторів і деяких львівських теж. Вони працюють на свій чек, на свої прибутки, а не на задоволення клієнта. Це означає, що вони автоматично втрачають свого клієнта. Коли клієнт розуміє, що про нього не думають, а лише на ньому за робляють, його це розчаровує. Ви займатися розробкою концепцій львівських ресторанів. Розкажіть, які концепції зараз актуальні, про їхню суть, тенденції. Туристи приїздять до Львова по певні відчуття, по певні міфи. Ці міфи зараз починають займати ті порожні ніші, які впродовж 90-их років були незаповненими. Але цих міфів є 20−30 і через деякий час вони вичерпаються. Тоді потрібно буде думати про щось нове. Почнеться справді цікава конкуренція і стане зрозуміло, чи є достатньо креативу та винахідливості у львівських рестораторів. Я думаю, що є. Gоки що ми товчемося довкола історії. Всі теми, які є зараз у львівських ресторанів — всі вони направлені у минуле. Це — або історія Львова, або — історія світу. Але це минуле. Я практично не бачу ресторанів, які би «говорили» про сьогодні і я взагалі не бачу закладів, які би говорили про завтра. Можливо, це відбувається через те, що Львів дуже сильно зациклений на своєму минулому. Можливо, львів’яни почувають себе краще у минулому, ніж у теперішньому. Цікаво буде побачити, коли вони почнуть думати про майбутнє. На які формати закладів у Львові може «клюнути» турист з Києва, інших великих міст, з-за кордону, який вже «наївся» столичними ресторанами та кафе?Київського туриста намагаються годувати львівською їжею, йому пропонують львівську історію. Киянину пропонують львівські підходи до розуміння їжі, які дуже часто не відповідають київським стандартам. Тому велика кількість київських туристів залишається «за бортом» і не приїжджають до Львова через те, що їм не має що тут робити. Це стосується тієї аудиторії, яка не заціка влена у минулому. Центр Львова — це чудово, історія Львова — це чудово. Але… Наведу приклад: у Львові, наприклад, немає такої кав’ярні чи ресторану, з вікон яких можна побачити, як сідають літаки. «Маємо безліч можливостей, аби стати центром ресторанної культури і туризму»Треба краще розуміти клієнта, треба уважніше стежити за тим, що потрібно клієнту. Потрібно уважніше слідкувати за змінами. Я знаю дуже мало львівських рестораторів, які готові платити за дослідження: кількісні та якісні соціологічні, де б� �де клієнтура завтра. Тому що може бути погляд на півроку-рік вперед, але мало хто розуміє, яким буде ринок через три-п’ять років? Чи може Львів стати центром ресторанної культури і туризму, наскільки ми до цього близькі чи далекі?Чи можна Львів перетворити на потужний ресторанний центр, де будуть конкурувати між собою дуже різні ідеї; куди люди будуть приїжджати не тільки з Києва, і не тільки через те, що у Львові дешевше? Можна, якщо у Львові буде цікавіше, унікальніше, тому, що у Львові можна буде побачити щось таке, чого немає не т ільки в Україні, але й у цілому світі. І не йдеться у цьому випадку про «збиту» тему «сала в шоколаді». Коли ми починаємо Львів порівнювати з Києвом, перший виглядає дуже добре. Але потрібно дивитися ширше. Давайте подивимося на Стамбул, Неаполь, Францію, середземноморські країні, навіть Польщу. Є величезна кількість речей, які недоконкуровують. Для того, щоб приїжджав турист, персоналу потрібно розмовляти на різних мовах. Розмовляти, а не «агакати» та «угукати». А це означає: вчитися, вчитися і ще раз вчитися. Є куди рухатися і є � �уди йти. Львів має купу передумов, які дозволяють говорити про чудові перспективи. І Львів має конкурентний ринок. У нашому місті є кілька фантастичних, розумних, якісних, талановитих бізнесменів, які займаються ресторанним бізнесом. Я регулярно з ними спілкуюся і просто в захопленні від них. Це люди, які бачать, відчувають ринок. Тому питання не в тому, чи є в нас шанс. В нас не те, що є шанс, в нас є багато можливостей для цього. З одного боку я дуже оптимістичний стосовно лідерів львівського ресторанного ринку. З іншого боку & mdash; я бачу дуже багато «домашньої роботи», яку потрібно зробити ресторанам, бо одного дня доведеться писати «контрольну роботу». Тому цю «домашню роботу» доведеться все ж таки виконати.
…
Джерело: kava.lviv.ua
воскресенье, 22 февраля 2009 г.
Стейнвей для нас
Не “фортепіанним марафоном”, а справжнім зорепадом талановитих виконавців став другий концерт із циклу “Стейнвей для вас”, що відбувся вівторкового вечора на сцені Львівської філармонії.
Нагадаємо, наприкінці минулого року найбільший концертний зал нашого міста збагатився направду королівським інструментом — роялем фірми “Steinway & Sons”, яку вже впродовж півтора століть слушно вважають найкращою в світі. Відтак, аби познайомити львів’ян із новоприбулим “гостем”, запланували цикл концертів “Стейнвей для вас”. Наприкінці січня за його клавіатурою вже музикували Ксенія Башмет, Яромир Боженко й Дмитро Онищенко. Учасники наступної програми — справжнього “Фортепіанного марафону” & mdash; також виявилися, кожен на свій лад, пов’язаними із нашим містом. У концерті виступили як найвідоміші львівські піаністи, так і ті, хто сьогодні виступає в різних країнах, однак не пориває свого духовного зв’язку із Львовом.
Розпочався вечір імпровізацією Етели Чуприк — піаністки, яка ще кілька років тому виступила із власною ініціативою “Стейнвей для Львова” і тепер не могла не порадіти здійсненню своєї мрії. Продовжив марафон “парний виступ” відомого фортепіанного дуету із Києва — Дмитра Таванця та Олександри Зайцевої (котра, до речі, розпочинала свій шлях до музики також у Львові) з філігранними й дотепними ансамблями Франца Шуберта. На романтичний лад виявився цього разу налаштованим і виконавець, який більш звично почуває � �ебе в інтелектуальних хитросплетіннях модерної музики — Йожеф Ермінь запропонував публіці власне бачення рахманіновських Варіацій на тему Кореллі. У них музикант також зумів віднайти передовсім філософський, самоспоглядальний, а не емоційний, ліричний струмінь.
Натомість у другій частині “марафону” переважали саме настрої, почуття, блиск і барви. Як у Концертній фантазії на теми з опери Дж.Гершвіна “Поргі і Бесс” Ігоря Фролова у віртуозному виконанні скрипальки Лідії Футорської та піаністки Маріанни Гумецької, яка виступила й ініціатором та організатором цілого вечора. Як у майже не відомих українському слухачеві “П’яти негритянських піснях” Ксав’єра Монсальваджа — справжній опері в мініатюрі, напрочуд артистично інтерпретованій сестрами Кушплер. Зоряна, ко� �ра з 2007 року є солісткою Віденської опери, та Олена — знана в Німеччині піаністка, викладач Гамбурзької музичної академії — приїхали до рідного міста не лише на інавгурацію “Стейнвея”, але й для того, щоб привітати з ювілеєм свого батька, відомого львівського співака, оперного соліста Ігоря Кушплера. Напередодні вони виступили на сцені Львівської філармонії з окремим концертом, продемонструвавши рівень найвищої європейської майстерності у поєднанні із слов’янським обдаруванням. А для тих, хто почув сестер лише в � �рограмі фортепіанного марафону, очікуваним бонусом стала “Хабанера” із опери “Кармен” Жоржа Бізе, яку Зоряна Кушплер під акомпанемент сестри виконала на біс під шквал оплесків.
Оперну тему продовжила у своєму виступі і піаністка Етела Чуприк, завершуючи концерт віртуозною Фантазією Ференца Ліста на дві теми з опери Моцарта “Весілля Фігаро”. Так львівський рояль упродовж одного вечора дістав нагоду виступити в найрізноманітніших “ролях”.
Джерело: lvivpost.net